Навроцький не підпише закон про SAFE – уряд реагує на заяву президента
Президент Польщі Кароль Навроцький у четвер заявив, що не підпише закон про запровадження механізму переозброєння ЄС SAFE. У відповідь прем’єр-міністр Дональд Туск скликав екстрене засідання уряду — Рада міністрів збереться у п’ятницю о 9:00, щоб визначити подальші кроки.
Президент оголосив про своє рішення у своєму зверненні в четвер увечері. "Я вирішив не підписувати законопроєкт, який дозволяє Польщі взяти кредит SAFE", – підкреслив він. Інформація про ветування законопроекту ще не з'явилася на сайті президента.
Навроцький заявив, що ніколи не підпише законопроєкт, який "б’є по нашому суверенітету, незалежності, економічній та військовій безпеці".
Як він сказав, обґрунтовуючи своє рішення, SAFE – це кредит, взятий на 45 років, а вартість відсотків за ним може становити до 180 мільярдів злотих. "Поляки повинні будуть повернути другу суму, що дорівнює вартості наданого кредиту, а західні банки і фінансові установи зароблять на цьому гроші", – сказав Навроцький.
За його словами, "SAFE – це механізм, в якому Брюссель через так званий принцип обумовленості може довільно призупинити фінансування, а наша країна все одно повинна буде виплатити цей борг".
Президент Польщі також зазначив, що "інвестиції в оборону необхідні", але "вони повинні здійснюватися мудро, відповідально і так, щоб не обмежувати державний суверенітет".
"Тому я представив життєздатну альтернативу безпечному єврокредиту – це польський SAFE 0 відсотків, або концепція Польського фонду оборонних інвестицій", – нагадав він. Польський лідер додав, що проєкт з цього питання вже знаходиться в Сеймі і сказав, що затягування дебатів щодо нього "шкодить польській армії і польській безпеці"; він також закликав до термінової роботи над проєктом.
Одразу після заяви президента на нього відреагував голова польського уряду. У своєму дописі на платформі Х прем'єр-міністр Туск оцінив, що "президент втратив можливість поводитися як патріот". Водночас він оголосив про відповідь польського уряду на позачерговому засіданні Ради міністрів о 9 ранку в п'ятницю.
У засіданні уряду – як оголосив глава президентського кабінету Павел Шефернакер – візьме участь голова Канцелярії президента Збіґнєв Боґуцький. Шефернакер послався на положення закону про Раду міністрів, згідно з яким "представник президента Республіки Польща повинен брати участь у засіданні Ради міністрів, на якому розглядаються питання, що стосуються національної безпеки і оборони".
Віцепрем'єр-міністр, міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш назвав рішення президента "поганим і небезпечним". На його думку, хоча рішення Навроцького і перешкоджає прискоренню процесу модернізації і трансформації польської армії, воно "на щастя, не перешкоджає". Він оголосив, що уряд скористається іншими можливостями, вже передбаченими законом, такими як Фонд підтримки збройних сил (FWSZ), для реалізації програми ЄС SAFE після того, як президент наклав вето на це питання.
Перенаправлення коштів з SAFE до FWSZ є частиною реалізації урядом "плану Б" на випадок президентського вето. Це рішення, однак, тягне за собою труднощі, коли йдеться про підтримку інших служб, оскільки, згідно з правилами, кошти з Фонду можуть бути витрачені лише на потреби польських збройних сил.
На рішення президента швидко відреагувала низка представників уряду та урядової коаліції. За словами віцепрем'єр-міністра, голови Міністерства закордонних справ Радослава Сікорського, припущення президента про те, що "Європейський фонд безпеки передасть Брюсселю контроль над польською армією", є "нахабною брехнею". Своєю чергою, речник уряду Адам Шлапка оцінив вето як "акт, спрямований проти безпеки Польщі".
Віцепрем'єр-міністр, міністр цифровізації Кшиштоф Ґавковський назвав рішення Навроцького "ганьбою, яка назавжди стане символом його президентства". У схожому тоні висловився і очільник Міністерства внутрішніх справ і адміністрації Марцін Кєрвінський у своєму дописі на платформі X. "Президент Навроцький зрадив польських військових, польських поліцейських, прикордонників і польські національні інтереси. Ганебно!" – написав він.
За словами спікера Сейму Влодзімєжа Чажастого, президент своїм рішенням вчинив державну зраду. Водночас низка політиків урядової коаліції позначили свої пости на платформі X гештегом #ZdradaNarodowa.
Голова президентської канцелярії Збіґнєв Боґуцький в ефірі телеканалу Republika TV заявив, що рішення Навроцького "не є рішенням проти когось або чогось, а для польського суверенітету, для польської безпеки".
Відсутність підпису під законопроєктом привітали опозиційні політики "Права і справедливості" та "Конфедерації". Голова ПіС Ярослав Качинський на платформі X оцінив рішення Навроцького як дуже правильне. "Свобода, суверенітет і незалежність не мають ціни, а спроба продати їх за кредит є антипольською акцією", – написав він.
Депутат Пшемислав Чарнек, кандидат на посаду прем'єр-міністра від "Права і справедливості", зазначив, що Навроцький, накладаючи вето на закон SAFE, керувався принципом "Перш за все Польща, перш за все поляки". "Президент Кароль Навроцький наклав вето на так званий німецький момент", – оцінив Чарнек.
Один з лідерів "Конфедерації" Славомір Менцен також вважає, що це добре, що Навроцький наклав вето на законопроект, додавши, що уряд незаконно узурпував борг Польщі в євро.
Коментуючи рішення президента Польському агентству преси (PAP), д-р Анна Матерська-Сосновська оцінила, що президент "дозволив затягнути себе в пастку" і не вийшов з неї захисником. За словами генерала Станіслава Козея, "це сумний вечір для безпеки Польщі" і "партійна політика перемогла стратегію безпеки країни".
Закон, який президент вирішив не підписувати, передбачав створення Фінансового інструменту посилення безпеки під управлінням Банку господарства крайового (Bank Gospodarstwa Krajowego), за допомогою якого уряд міг би використовувати гроші з SAFE – інструменту ЄС для надання кредитів під низькі відсотки для швидкого підвищення обороноздатності країн ЄС.
Польська заявка, подана на участь у програмі, становила 43,7 млрд євро і була схвалена інституціями ЄС. Відтак, Польща стала найбільшим бенефіціаром програми. Згідно з урядовими заявами, 89% коштів мали піти польським оборонним компаніям.
Питання SAFE стало предметом політичної суперечки між урядом і опозицією в останні тижні. Урядовці наголошували на тому, що кредити під низькі відсотки з відстрочкою погашення є безпрецедентною можливістю як для модернізації польських збройних сил, так і для розширення польської оборонної промисловості. Начальник Генштабу генерал Вєслав Кукула і голова Агентства озброєнь, відповідального за закупівлю обладнання, генерал Артур Куптель, також розглядали SAFE як важливу можливість для польської армії.
Опозиція, в тому числі партія "Право і справедливість" і "Конфедерація", висловила сумніви; обіцянки уряду витратити 89% коштів SAFE в Польщі були зустрінуті скептично. Опозиція також стверджувала, що в програму було вшито "якийсь механізм обумовленості", який дозволить ЄС втручатися в польську оборонну політику.
За словами представників уряду, президентське вето не завадить Польщі скористатися коштами SAFE, хоча і ускладнить, наприклад, субсидування таких служб, як Прикордонна служба, поліція і Державна служба охорони.
"Я попереджаю, що будь-яка спроба вивести нашу країну в зовнішній борг у позаправовий спосіб, через чорний хід, рано чи пізно буде зустрінута відповідальністю, як політичною, так і юридичною", – заявив президент Польщі у своєму зверненні.
(PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
