Навроцький: Польща допомагає Україні, але не може бути заручником у відносинах
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що прагне врегулювати відносини з Україною, наголосивши, що Польща готова допомагати, але не може бути "заручником жодної держави". Він також говорив про нову конституцію, яка має впорядкувати ситуацію в країні, а якщо процес дестабілізації не зупиниться — ініціює референдум.
В інтерв'ю, яке вийшло у вівторок на телеканалі wPolsce24, президента запитали про роботу над новою конституцією, про яку він оголосив у своїй промові після складання присяги. Навроцький підкреслив, що "конституція регулярно порушувалася протягом останніх двох років" і "це, безумовно, буде спроба систематизувати те, що відбувається в Польщі".
За оцінкою Навроцького, громадськість не встигає стежити за тим, скільки разів порушувалася конституція, про що свідчить його заява до Конституційного суду щодо розпорядження міністра юстиції Вальдемара Журека про розподіл справ між суддями.
"Конституція після цих майже 30 років, безумовно, потребує рефлексії", – сказав президент. Він додав, що не буде відповідати за форму проєкту нової конституції, оскільки незабаром буде створена конституційна рада.
Навроцький також підкреслив, що якщо політичні кола не порозуміються в політичних питаннях і процес "дестабілізації польської держави" не зупиниться, він зробить все можливе, щоб форму політичної системи вирішували громадяни в наступному році – винесе пропозицію про проведення референдуму.
Відповідаючи на запитання про сучасні загрози для Польщі, Навроцький оцінив їх як "очевидно незмінні".
"Як і раніше, загрозою для польської незалежності є, з одного боку, Російська Федерація. Незалежно від того, чи є ця Російська Федерація сьогодні суто посткомуністичною у своїй символіці та у своїх посиланнях на побудову цієї держави, чи була вона раніше білим царатом, чи була більшовицькою, вона все одно є загрозою", – сказав він. "Основна, найважливіша загроза йде зі сходу, і вона є загрозою для нашої незалежності", – додав президент Польщі.
"У господарському, економічному сенсі – а це ж добре відомо з історії – нині не йдеться про воєнну чи військову загрозу. Німеччина є нашим партнером в Європейському Союзі та НАТО, але німцям, мабуть, важко змиритися з великими економічними успіхами поляків", – сказав Навроцький.
На його думку, це також є частиною турботи про польську незалежність – мати право говорити власним голосом і відстоювати свої інтереси, "зокрема у сфері внутрішнього судноплавства чи стабільності наших кордонів".
"Звісно, я не порівнюю двох сусідів Польщі з огляду на те, якими є ці держави, але для нашої незалежності важливим є також зміцнення економічної незалежності та суверенітету", – підкреслив президент в інтерв’ю.
Він додав, що виплата репарацій німецькою державою повинна бути частиною спроби побудови найкращих відносин в рамках Європейського Союзу. "Це буде конкретним виявом доброї волі", – оцінив Навроцький.
"Нашою військовою загрозою, безумовно, є Російська Федерація, і ми завжди маємо про це пам’ятати. Але наша незалежність – це також опора на власний економічний і господарський потенціал", – сказав він.
Навроцький додав, що "на європейському порядку денному стоїть питання про ступінь впливу Європейського Союзу на польський суверенітет", але зазначив, що "для ясності" він не перераховує це в одному ряду з попередніми погрозами.
Президент сказав, що намагається зробити відносини Польщі з Україною більш реалістичними. Він підкреслив, що Польща, як і раніше, готова допомагати, але не може бути заручником у відносинах з будь-якою країною.
Відповідаючи в інтерв'ю на запитання про пріоритети у розбудові відносин з Україною, Навроцький зазначив, що це мають бути партнерські відносини, а його пропозиції, що містяться в проєкті поправок до закону про допомогу громадянам України, є "спробою знайти симетрію".
Президент Польщі стверджував, що не змінив своєї думки щодо відповідальності Росії за напад на Україну, але, як він зазначив, "не можна сприймати інтереси Польщі як щось, що має гарантувати реалізацію всіх вимог України, і водночас закриватися від тих голосів, які лунають з боку польської громадської думки".
"Я намагаюся зробити наші відносини з Україною більш реалістичними", – сказав польський президент. - Ми, як і раніше, готові допомагати, але ми не можемо бути заручниками в жодних відносинах з країнами світу", – додав він.
На запитання, чи відбудеться зустріч між ним і президентом України Володимиром Зеленським, Навроцький відповів, що "рано чи пізно" це станеться. За словами президента, візит Зеленського до Варшави був би гарною нагодою зустрітися з українцями, які тут проживають, або "з'ясувати питання, які є дуже важливими для поляків, і розпочати процес ексгумації на Волині".
Навроцький вважає зустріч з президентом США Дональдом Трампом і його чітку заяву про те, що американські солдати залишаються в Польщі, "незважаючи на те, що вони зникають в інших країнах Європи", справжнім успіхом його перших 100 днів на посаді. Ще одним справжнім успіхом для нього є запрошення Польщі на саміт G20.
Він зазначив, що поляки за ці сто днів могли побачити у законодавчих ініціативах те, що він обіцяв під час виборчої кампанії – PIT для родин, Центральний комунікаційний порт, програму "Так для польських портів" та закон про захист польського сільського господарства.
Він додав, що йдеться також про низку законів, важливу частину яких (наприклад, про дерегуляцію) він підписав, "адже це були хороші правові рішення".
"Я також наклав кілька вето на питання, які були важливими для поляків", – сказав він. За його оцінкою, він також був захисником інтересів громадян, "до яких не завжди прислухаються польський парламент або виконавча влада".
"Власне, я вважаю, що ці сто днів присвятив виконанню плану з 21 пункту, який представив під час виборчої кампанії", – заявив Навроцький. Він наголосив, що для нього праця для Польщі та служіння полякам – це "чиста приємність і велика честь".
Відповідаючи на запитання про свої стосунки з прем'єр-міністром Дональдом Туском, президент оцінив, що уявляє собі співпрацю з ним "у фундаментальних питаннях, що стосуються функціонування держави", незмінно вважаючи його "найгіршим прем'єр-міністром в історії Польщі після 89 року".
"Але сьогодні поляки очікують, що в разі необхідності ми сядемо разом за стіл переговорів", – сказав Навроцький в інтерв'ю.
На запитання про слова Дональда Туска, який, повідомляючи на платформі сервісі X про те, що президент не надав підвищень до перших офіцерських звань в Агентстві внутрішньої безпеки та Службі військової контррозвідки, заявив, зокрема, що "щоб бути президентом, недостатньо виграти вибори", Навроцький відповів, що не ображається на прем’єра і, як християнин, не тримає в собі глибокої образи.
"Прем'єр-міністр Дональд Туск говорив про мене набагато гірші речі під час виборчої кампанії. Я є президентом Польщі. Пан Туск – прем'єр-міністр Польщі, і я не можу собі уявити, що ми не будемо обговорювати фундаментальні питання. Наші взаємні оцінки публічно відомі. (...) Що стосується мене, то я здатен це витримати заради блага Польщі", – прокоментував Навроцький.
Він додав, що перебуває в контакті з прем'єр-міністром і зустрічався з ним кілька разів з моменту вступу на посаду президента. (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
