Навроцький звернувся до Зеленського щодо повномасштабних ексгумацій на Волині
У Холмі новообраний президент Польщі Кароль Навроцький звернувся до президента України Володимира Зеленського з питання про можливість проведення повномасштабних ексгумацій на Волині. Він наголосив, що жертви геноциду не вимагають помсти, а – "хреста", "могили" і "пам’яті".
Новообраний президент Польщі Кароль Навроцький на території Музею пам'яті жертв Волинської трагедії (різанини), що створюється в Хелмі (Люблін), взяв участь у вшануванні пам'яті жертв геноциду на Волині. "Ми, поляки, маємо право пам'ятати про Волинський геноцид, попри зміну часів та обставин. І ми будемо пам'ятати", – підкреслив Навроцький.
"Ми не можемо змиритися з тим, що нам, полякам, відмовляють у праві поховати жертв Волинського геноциду, тому що вони кричать не про помсту: вони кричать про хрест, вони кричать про могилу, вони кричать про пам'ять, і як майбутній президент Польщі я зобов'язаний говорити їхнім голосом. Ніхто не звільнить мене від цього", – підкреслив він.
У своїй промові новообраний президент звернувся до президента України Володимира Зеленського та посла України в Польщі. "Ще раз, пане посол, як обраний президент, я хотів би офіційно звернутися до вас та президента Зеленського з проханням про можливість проведення повномасштабних ексгумацій на Волині. Поляки чекають на цю правду і (...) сім'ї Волині досі страждають від травми, яка сталася 82 роки тому", – сказав він.
За словами Навроцького, це необхідно для того, щоб Польща та Україна "примирилися в правді" і "через правду".
Посол України в Польщі Василь Боднар, подякувавши за запрошення на цю "сумну, але дуже потрібну подію", підкреслив, що повністю згоден з тим, що майбутнє можна будувати лише на правді. "Але про цю історію треба говорити відкрито. Звичайно, назвати злочин злочином. Просити вибачення, але також вшановувати пам'ять тих жертв, які цього потребують, по обидва боки кордону", – сказав посол.
Він нагадав, що нещодавно були проведені роботи з ексгумації в Пужниках, на черзі – у Збоїськах на Львівщині, а також очікуються дозволи на проведення робіт в Углі, Гуті Пеняцькій та інших місцях, про які просила польська сторона. Боднар підкреслив, що також потрібен діалог між польськими та українськими експертами та істориками. Він запевнив, що українська сторона відкрита до діалогу та у складних питаннях. "Для нас зараз важливо, що Польща відкрилася від початку війни та допомагає Україні в її боротьбі з Росією. Україна сьогодні закривавлена, змучена, але вона стоїть і захищає нашу спільну свободу", – сказав посол України в Польщі.
Створення Музею пам'яті жертв Волинської трагедії та Центру пам'яті та примирення імені Леха Качинського у Холмі розпочалося у 2020 році. Місцева влада міста придбала комплекс з 11 колишніх царських будівель на вулиці Грубешівській у 2022 році завдяки гранту в розмірі близько 4 мільйонів злотих з резерву прем'єр-міністра.
У своєму виступі Кароль Навроцький підкреслив, що важливий і унікальний музей у Холмі "повинен бути створений навіть всупереч рішенням Міністерства культури і національної спадщини нинішнього уряду. Цей музей повинен бути створений, і цей музей завжди матиме підтримку Президента Польщі".
У п'ятницю вперше відзначався День пам'яті поляків – жертв геноциду, вчиненого ОУН-УПА на східних землях Другої Речі Посполитої. Відповідний закон Сейм ухвалив 4 червня.
Протягом багатьох років Польщу та Україну розділяла пам'ять про роль Організації українських націоналістів (ОУН) та Української повстанської армії (УПА).
Якщо для польської сторони це був злочин геноциду (масовий і організований), який підлягає засудженню, то для українців це був результат симетричного збройного конфлікту, за який обидві сторони несуть однакову відповідальність. Крім того, українці розглядають ОУН і УПА лише як антирадянські організації (через їхній післявоєнний опір СРСР), а не як антипольські. (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
