Німецька преса: польсько-німецькі консультації без суттєвих результатів
Коментуючи результати польсько-німецьких міжурядових консультацій, німецькі ЗМІ звертають увагу на невирішене питання репарацій для польських жертв війни та окупації. Постає питання, наскільки у цьому винні обидва уряди і яку роль відіграють польські праві популісти.
Sueddeutsche Zeitung: у питанні репарацій важко знайти більший цинізм.
"Берлін поки що не виділятиме більше грошей жертвам нацизму в сусідній країні (Польщі). Це пов'язано в першу чергу з політикою, яку проводять там праві популісти", – пише Вікторія Гроссманн. Варшавська кореспондентка газети підкреслює, що під час зустрічі канцлера Фрідріха Мерца з прем'єр-міністром Польщі Дональдом Туском Німеччина знову відмовилася погодитися на подальші пільги для ще живих жертв нацизму в Польщі. Натомість йдеться про "вивчення можливості" підтримки польських жертв німецької окупації у 1939-1945 роках.
Гроссманн зазначила, що в Польщі ця тема "все ще відіграє важливу роль", хоча зараз частіше можна почути, що, можливо, краще разом дивитися в майбутнє, якщо проблеми минулого не можуть бути вирішені. "За цим стоїть чистий відчай", – констатує авторка. "І все ж, – пише вона, – проблему не так вже й важко вирішити". Існує Фонд польсько-німецького примирення, який вже багато років має конкретну пропозицію – "знову пожертвувати гроші". Фонд контактує з живими жертвами, має їхні адреси та міг би розподілити гроші. "Йдеться не про репарації", а про подальші виплати, оскільки 25 років тому Німеччина передала 1,812 мільярда марок колишнім примусовим робітникам. З наступною виплатою можна було б включити тих, хто не входить до цієї групи.
"Німецька сторона відкладає рішення, користуючись тим, що польський уряд вважає цю тему чутливою. (Канцлер Олаф) Шольц і Туск також не змогли домовитися про суму, тому що з погляду крикливих польських правих націоналістів і ультраправих, будь-яка німецька виплата нижче історично погано обґрунтованої суми репарацій в 1,3 трильйона євро, встановленої партією “Право і справедливість”, є занадто низькою", – пояснює коментаторка.
Туск побоюється, що німецькі пільги навіть зашкодять його консервативно-ліберальному уряду, а його звинуватять у тому, що він "дозволив себе продати". З іншого боку, для німців це хороший привід. "Здається, існує консенсус, що уряди нічого не виграють від допомоги жертвам нацизму", – пише Гроссманн і підсумовує: "Важко знайти більш цинічний підхід".
Der Spiegel: консультації без суттєвих результатів.
"Німецько-польські відносини є складними. Консультації в Берліні знову закінчилися без суттєвих", – таку дають оцінку зустрічі між урядами двох країн Ян Пуль та Северин Вайланд. "І все ж німці та поляки повинні бути обличчям до обличчя. Чому німецько-польські відносини, попри те, що минуло 80 років після закінчення війни, не стали самодостатніми?" – дивуються автори статті.
Der Spiegel цитує заяви Мерца про те, що "Європа не повинна дозволити розділити себе", що "Німеччина потребує сильної Польщі як рівноправного партнера" і що "Німеччина твердо стоїть на боці Польщі".
"Теплі слова не повинні затьмарювати той факт, що відносини між Польщею і Німеччиною позбавлені натхнення і ентузіазму і знаходяться в глухому куті", – йдеться в матеріалі, опублікованому на порталі тижневика.
Після приходу до влади уряду Туска умови для добросусідства були, на думку Der Spiegel, ідеальними. Незважаючи на це, нинішні опитування демонструють "історично погані результати", коли йдеться про симпатії поляків до німців. Польща "дивиться на Захід, прагне близькості, хоче, щоб її сприймали серйозно, і вимагає визнання своїх успішних перетворень". Німці також дивляться на Захід, забуваючи про Схід. Крім того, Туск і Мерц "мають за спиною ультраправих", що ускладнює зближення.
"Польща і Німеччина віддалилися одна від одної", – цитує Der Spiegel колишнього посла Польщі в Німеччині Януша Райтера. На його думку, Німеччина може протидіяти цьому, інвестуючи в Польщу, насамперед у безпеку. Східний кордон Польщі є першою лінією оборони Німеччини, нагадав дипломат. "Зараз не час для дрібних кроків. Нам потрібна велика ідея, амбітні проєкти. Тільки так ми зможемо зміцнити почуття спільності", – сказав він.
Tageszeitung: перспектив для покращення відносин немає.
"Польсько-німецькі відносини вже давно не були такими поганими, як сьогодні", – пише Габріела Лессер. На її думку, це багато в чому пов'язано з історією та її багаторічною інструменталізацією правопопулістською партією "Право і справедливість". Лідер цієї партії Ярослав Качинський "розпалює антинімецькі настрої при кожній нагоді", зазначає авторка.
Авторка вказує на те, що тільки Радянський Союз отримав більші репарації, ніж Польща, і тільки єврейські жертви отримали більшу компенсацію, ніж польські жертви, пише Лессер. Багато поляків очікують від свого уряду репарацій і відшкодувань від Німеччини.
"Оскільки нинішній уряд Туска теж нічого не робить, щоб цьому протистояти, а більше того, стає на пропагандистські позиції “Права і справедливості”, не варто очікувати покращення німецько-польських відносин у передбачуваному майбутньому", — підсумовує варшавська кореспондентка TAZ.
Телеканал ARD: дії важливіші за декларації.
"Друзі пізнаються у біді", – сказав коментатор першої програми державного телебачення Яцек Тиблевський, зазначивши, що обіцянки, зроблені під час консультацій Мерцем і Туском, вселяють оптимізм. Спільна енергетична політика, спрямована на незалежність від Росії, та ідея використання російських фінансових ресурсів на допомогу Україні "звучать добре в польських вухах".
Однак, за словами Тиблевського, польські громадяни неодноразово чули про добрі наміри з боку Німеччини, які закінчувалися відтягуванням рішень щодо України або впровадженням обтяжливих прикордонних контролів. Більшість поляків не довіряє Німеччині, проте Німеччина може змінити це – не лише через спільні дії проти Росії, але й підтримуючи вивчення польської мови та припинивши "непристойну дискусію" про місце пам’яті польських жертв війни і окупації чи про компенсації для скорочуваної групи людей, які пережили війну.
"Дії важливіші за декларації", – підсумував Тиблевський.
Jacek Lepiarz (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
