Про PAP.pl

PAP.pl - це портал найбільшого інформаційного агентства в Польщі, що збирає, систематизує та передає об'єктивну та всебічну інформацію з країни та з-за кордону. На порталі користувачі можуть ознайомитися з добіркою найважливіших повідомлень і репортажів, доповнених фотографіями та відео.

Німецькі медіа після виборів у Польщі: сильна антиєвропейська правиця в країні прихильників ЄС

Результати першого туру президентських виборів у Польщі залишаються в центрі уваги німецької преси. Коментатори звертають увагу на суперечність між проєвропейськими поглядами поляків і високими результатами кандидатів крайньої антиєвропейської правиці.

Кандидат в президенти Польщі Кароль Навроцький. Fot. PAP/Tytus Żmijewski
Кандидат в президенти Польщі Кароль Навроцький. Fot. PAP/Tytus Żmijewski

Коментаторка та політична оглядачка тижневика Die Zeit Алісе Бота звернула увагу на показові результати Гжегожа Брауна, якого вона назвала "антисемітом" і політиком, що "ненавидить ЄС". Написала вона також про успіхи Славоміра Менцена – "ультраліберального підприємця", який виступає за повну заборону абортів навіть у разі зґвалтування. 

"Понад 20% поляків голосують за крайніх правих. До цього додається майже 30% виборців, які підтримують кандидата від правлячої PiS (партії "Право і справедливість" - PAP), котрий може виявитися набагато радикальнішим за свого попередника Анджея Дуду", — пише Бота.

"Польща – країна переконаних прихильників ЄС, часом голосує за таких людей, як Браун, який хоч і є євродепутатом, але нещодавно публічно топтав прапор ЄС, або ж як Менцен, який вагітність після зґвалтування називає "неприємністю", або ж як Навроцький, візія сильної Польщі якого полягає у якнайслабшому Євросоюзі", — дивується коментаторка.

 

На її думку, подібні явища в Польщі не є винятком, а радше частиною загальноєвропейського тренду — "все поширенішим стає радикалізований неспокій щодо того, що цы політики зневажливо називають політичним істеблішментом". 

До нього Die Zeit зараховує й Тшасковського — політика "власне лівого за спрямуванням, але такого, що в кампанії просуває праві ідеї".

"Стратегія чинної влади, що полягала в мобілізації виборців через страх перед правим PiS, цього разу не спрацювала", — пише Бота. 

Вона вважає, що відповідальність за відсутність реформ не можна покладати виключно на президента Дуду. 

"У питанні лібералізації закону про аборти коаліційні партії "блокують самі себе"", — вважає авторка.

Бота прогнозує, що останній етап кампанії буде брудним. 

"Ці вибори показали, що аргумент об'єднання "проти зла" більше не гарантує перемоги. Ані в Німеччині, щоб стримати AfD, ані в Польщі, щоб не допустити PiS до президентської влади", — підсумовує вона.

"Багато виборців роздратовані, саме тому проголосували за праві й крайні праві партії. Результат другого туру є непередбачуваним", — вважає Вікторія Ґроссманн з Süddeutsche Zeitung.

Журналістка наголосила, що два крайні праві кандидати отримали понад 20% підтримки, а майже 30% виборців проголосували за Навроцького — що є "варте уваги", з огляду на ентузіазм поляків щодо Європи.

На думку Ґроссманн, багато поляків розчаровані тим, що вже 20 років мають вибір лише між "Правом і справедливістю" PiS і "Громадянською платформою" PO, а точніше — між Ярославом Качинським і Дональдом Туском. 

"Між двома старшими чоловіками, які діють у популістський спосіб, пролягає не лише ідеологічна межа між правовою державою та однопартійною системою, а й особистий конфлікт", — пояснює Ґроссманн.

На її думку, противники цього двовладдя можуть не прийти 1 червня на вибори.

"Для Тшасковського і для всього уряду Туска, який має повагу в ЄС і діє конструктивно, нижча явка може виявитися вигідною", — підсумовує журналістка.

"Правий табір здобув понад 50% голосів", — пише своєю чергою Ґабріеле Лессер з Tageszeitung. 

Це означає, що шанси Тшасковського на перемогу в другому турі виглядають, на її думку, майже нереальними. Коментаторка звертає увагу на "драматично слабкі" результати кандидатів партій, що входять до урядової коаліції Туска.

На її думку, багато політиків PO передбачали таку ситуацію. 

"Тому ще кілька місяців тому на 25 травня було оголошено про проведення "Маршу патріотів", який має мобілізувати виборців. Перед виборами 2023 року такий марш виявився успішним. Суперник Тшасковського, Кароль Навроцький, оголосив про проведення альтернативного маршу, — зауважує Лессер.

Хуберт Вецель із Süddeutsche Zeitung пише, що в Брюсселі результати виборів у Польщі та Румунії, а особливо той факт, що праві популісти програли, сприйняли "з полегшенням".

У обох країнах за перемогу боролися кандидати, які відрізнялися ставленням до президента США Дональда Трампа та Європейського Союзу. 

"В обох випадках програли ті, хто хвалив Трампа і критикував ЄС", — підкреслив Вецель.

"Перемога Навроцького в другому турі означала б можливість подальшого саботажу проєвропейського курсу прем’єра Дональда Туска з боку президента", — попередив експерт.


Автор: Jacek Lepiarz


Опрац. Ihor Usatenko

 

Iua/

Загальнодоступні послуги PAP