Німецькі ЗМІ: заяви Трампа підривають єдність НАТО
Президент США Дональд Трамп, критикуючи європейських союзників за небажання приєднатися до можливої війни з Іраном, послаблює оборонну спроможність НАТО та, на думку німецьких видань, створює сприятливі умови для агресії Росії.
"Трамп продовжує послаблювати НАТО", – йдеться у понеділковому випуску газети Frankfurter Allgemeine Zeitung.
Коментатор Ніколас Буссе пише, що німецькі політики схильні робити хибні висновки щодо Трампа та НАТО. Вони втішають себе тим, що не відбудеться скорочення кількості американських солдатів у Європі, ані виходу Америки з НАТО. Надія ґрунтується на переконанні, що Конгрес утримає Трампа в НАТО, а після нього прийде президент, який буде цінувати присутність в Альянсі.
На думку FAZ, такий спосіб мислення є "хоч і формально правильним, але оминає суть справи". Сила стримування залежить від того, чи переконаний потенційний агресор, що в разі нападу він зіткнеться з сильним військовим опором. Саме тут Трамп посіяв сумнів. "Чому ми маємо їм допомагати, якщо вони нам не допомагають", – каже він.
Такими формулюваннями Трамп фактично "вже наполовину покинув НАТО". Стаття 5 перестала бути основою оборони союзників, а її замінила готовність надавати допомогу в інших місцях, наразі у війні з Іраном. Путін, безсумнівно, уважно це зафіксував, оскільки зростає ймовірність, що Америка залишиться осторонь, коли він атакує територію НАТО.
Оскільки Трамп, як відомо, є "мстивим і все запам’ятовує", наслідки кризи в Альянсі будуть відчуватися ще довго після закінчення війни в Ірані. З огляду на те що Трамп особисто критикує Мерца, Берлін не повинен недооцінювати цей конфлікт. Досі канцлер мав стабільні робочі стосунки з президентом США. Наскільки це можливо, так і повинно залишатися. Пропозиція Німеччини та інших європейських країн щодо Ормузької протоки, судячи з усього, є недостатньою – йдеться у підсумку коментаря в FAZ.
"НАТО опинилося під сильним обстрілом", – пише Sueddeutsche Zeitung.
Особою, яка постійно обстрілює Альянс, є ніхто інший, як Дональд Трамп, президент держави, яка є провідною військовою та політичною потугою. Трамп від початку війни проти Ірану розлючений на своїх європейських союзників, у тому числі на канцлера Фрідріха Мерца. Причиною його гніву є їхня позиція, що це не їхня війна. На думку коментатора, гнів не є цілком безпідставним, оскільки події в Перській затоці безпосередньо зачіпають також Європу, що відчувається на кожній заправній станції. Повторення того, що не ми розпочали цю війну і що ніхто не питав нас про думку, є, щоправда, обґрунтованим з погляду змісту, але чи є це розумним? – запитує автор Губерт Ветцель. Відмовна позиція Європи посилює упередження щодо Трампа, які є "смертельно небезпечними" для НАТО. "Якщо Іран не є війною Європи, то Україна не є війною Америки. Якщо європейські країни НАТО не допоможуть Америці, то Америка не мусить допомагати Європі", – вважає президент США.
Трамп повторює ці аргументи в різних варіаціях, що свідчить про те, що вони міцно закріпилися в його голові. Раціональні аргументи в цій ситуації нічого не значать. Не має значення той факт, що НАТО є оборонним альянсом, завданням якого є захист держав-членів, а не розблокування Ормузької протоки. Можна було б нагадати, що НАТО підтримало США після терористичного нападу 11 вересня і виснажувало свої сили в Афганістані, але Трамп "живе у своєму світі, що складається з уривків думок, імпульсів, упереджень і суперечностей". Президент США керується "дитячим імпульсом": "Європа не допоможе, коли я прошу про допомогу? Гаразд. Мені й так не потрібні європейці. Але я теж їм не допоможу, і точно не допоможу Україні".
"Для НАТО, чий потенціал стримування значною мірою ґрунтується на переконанні, що Америка в разі потреби допоможе Європі, це катастрофічно. (…) Ці удари влучають Альянсу прямо в серце", – пише на завершення Губерт Ветцель.
Газета Rhein-Neckar-Zeitung: війна з Іраном суперечить міжнародному праву, що нещодавно підтвердили експерти Бундестагу.
"Як довго ще Федеративна Республіка підтримуватиме дії Трампа та Нетаньягу, дозволяючи США використовувати авіабазу Рамштайн? Чи не означає визнання цих дій такими, що суперечать міжнародному праву, зобов’язання припинити їх толерувати? Чи не існує необхідності закриття бази в Рамштайні?", – запитує видання. Редакція підкреслила, що це не правово-теоретичні міркування, а політично важливі питання. Автор вважає малоймовірним, що канцлер Мерц піде слідами прем'єр-міністра Іспанії Санчеса, який з першого дня війни відмовив Америці у використанні військових баз на території своєї країни. "Звичайного засудження цієї війни недостатньо. Міжнародне право є неподільним", – йдеться у висновку.
Jacek Lepiarz (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
