Обмеження програми "800+" для українських біженців: нові правила можуть торкнутися вразливих груп
Зміни до програми "Родина 800+" можуть негативно вплинути на становище українських біженців у Польщі. Фонд "Український дім" у Варшаві зазначає, що найбільше від змін постраждають такі групи, як матері з маленькими дітьми та люди з обмеженими можливостями. У організації закликають до вирішення цієї проблеми.
Фонд "Український дім" у Варшаві опублікував свою позицію щодо змін у правилах підтримки українських біженців у рамках програми "800+". У фонд висловив глибоке занепокоєння спробами використати проблеми українських біженців у політичних цілях.
У середині січня кандидат на посаду президента Польщі від партії "Громадянська коаліція", мер Варшави Рафал Тшасковський закликав уряд попрацювати над зміною законодавства, щоб такі виплати, як "800+", могли отримувати лише ті громадяни України, які живуть, працюють і платять податки в Польщі. Минулого тижня прем'єр-міністр Дональд Туск заявив, що пропозиція виплачувати "800+" лише мігрантам – в тому числі українцям – які відповідають зазначеним критеріям, буде терміново розглянута урядом. Голова Канцелярії польського прем’єра Ян Грабєц повідомив, що Міністерство внутрішніх справ і адміністрації вже працює над законопроєктом поправок, який вже знаходиться в Сеймі.
У своїй позиції Фонд "Український дім" підкреслює, що допомога призначена для часткового покриття витрат на виховання дитини, і дискусії про посилення системи підтримки повинні зосереджуватися не на тому, чи підуть гроші конкретній групі батьків, а на тому, чи отримають конкретні діти необхідну підтримку.
У заяві Фонду зазначається, що більшість біженців з України працюють у Польщі (78%), тому вони можуть брати участь у польській системі солідарності. Посилаючись на дані, представлені урядом 23 січня 2025 року, "Український дім" повідомив, що у 2023 році біженці війни внесли до державного бюджету 15 мільярдів злотих у вигляді податків та внесків до Національного фонду охорони здоров'я (NFZ) та соціального забезпечення (ZUS).
Фонд закликав зберегти чинні правила надання допомоги, аргументуючи це тим, що така підтримка є важливою для соціальної інтеграції. "Український дім" закликав, щоб урядовий проєкт поправок до спеціального закону, незалежно від його остаточної форми, враховував особливе становище біженців, які належать до вразливих груп.
"Це можуть бути діти, які перебувають під опікою пенсіонерів, хронічно хворі діти, які потребують постійного догляду, або діти з інвалідністю", – перерахував експерт Фонду Олександр Пестриков.
До таких випадків він відносить випадки непрацюючих матерів з дітьми до трьох років, людей з інвалідністю або обмеженою працездатністю, одиноких батьків після смерті чоловіка/дружини поляка тощо.
"Тобто життєвих ситуацій, в яких особа перебуває поза ринком праці та потребує допомоги, при цьому в жодний спосіб не виманюючи для себе вигоди – дуже багато", – сказав експерт.
Він додав, що версія закону "500+" від 2016 року враховує подібні життєві обставини. На думку Пестрикова, розмови про скорочення допомоги під час виборчої кампанії в Польщі є "інструменталізацією біженців".
"Зрозуміло, що зараз новелізація закону подається під таким кутом, немовби це стосується тільки тих людей, які не працюють. Проте якщо вона пройде, то карта використання біженців у виборчому процесі може стати нормою, що може викликати небезпечну ситуацію для всіх категорій мігрантів, не тільки з України", – оцінив експерт.
Українка Людмила, яка утримує двох малих дітей коштом зарплати чоловіка-далекобійника каже, що з огляду на останні новини вона вже шукає роботу.
"Я розумію, що я у зоні ризику і вже в пошуках роботи. Проте у моєму випадку головна проблема в тому, що в околиці де ми живемо, немає місця в садочку для молодшої доньки", – розповіла вона PAP.
Натомість мати двох дітей Ольга розповідає, що коли у 2022 році перетинала з дітьми українсько-польський кордон, втікаючи від війни, то "не думала про те, яку допомогу нададуть їй поляки, а як вберегти своїх дітей".
"У моєму випадку було так, що першу виплату на дітей за програмою 800+ я отримала за місяць до того, як я офіційно працевлаштувалася на роботу в Польщі", – розповідає жінка.
Дослідниця міграції в країнах Центральної та Східної Європи, журналістка Олена Бабакова оцінила, що комунікуючи з суспільством, польський політичний клас активно використовує полеміку довкола неконтрольованої міграції, яка є притаманна Західній Європі, але далеко не такою актуальною в Польщі, в якій на щодень не фіксуються проблеми з мігрантами.
За словами журналістки, за останні три роки в польському соціумі радикально змінився суспільний консенсус щодо допомоги Україні та українцям.
"Це особливо торкнулося питання допомоги громадянам, які в'їхали до Польщі як біженці. Від майже одностайного схвалення, підтримка українців змінилася до "Робімо лише мінімум", або "Хай вони якнайшвидше поїдуть, коли війна закінчиться", – каже Бабакова.
"Представники найбільших політичних сил просто намагаються відповісти на суспільну емоцію в найбільш традиційний для останніх років польської політики спосіб, а саме зайнявши жорсткішу позицію та дрейфуючи вправо. Їм здається, що саме така позиція відповідатиме вимогам їхнього електорату бажанням електорату політичного опонента", – зауважує вона.
Своєю чергою, за словами Пестрикова, рано чи пізно війна в Україні закінчиться, тому спеціальний закон про біженців тоді перестане діяти, але "основний польський закон буде діяти ще дуже довго".
"Тому в інтересах українських біженців і польського уряду, щоб ті люди, котрі працюють у Польщі, платять внески до NFZ, ZUS, якомога швидше отримали документи подібні до тих, які мають українці, що приїхали в Польщу до війни. Тоді вже ніхто з політиків не зможе маніпулювати темою марнотратства та біженців, тому що всі ці люди будуть мігрантами, які безпосередньо докладаються до польського бюджету і тому мають право з нього отримувати належні їм послуги", – підсумовує Олександр Пестриков.
Roman Havryshchak, Ihor Usatenko (PAP)
hav/ ua/ joz/ mhr/
