Підтримка ЄС для Молдови стартує, але вето Угорщини гальмує євроінтеграцію
У п’ятницю, 4 липня, на саміті в Кишиневі голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосить про першу виплату майже 2 млрд євро за планом підтримки ЄС для Молдови. Втім, значного прогресу у вступі країни до Євросоюзу очікувати не варто — угорське вето щодо України також стримує молдовський процес.
За словами джерела в ЄС, очікується, що саміт продемонструє повну підтримку Євросоюзом прозахідного курсу Молдови та її прагнення приєднатися до Євроспільноти. Лідери ЄС – фон дер Ляєн і голова Європейської Ради – захочуть надіслати потужний сигнал солідарності з Молдовою за три місяці до парламентських виборів.
Один із дипломатів ЄС зазначив, що важливість цього саміту підтверджує те, що Росія доклала зусиль в інформаційному просторі, щоб представити його у негативному світлі. "Їхня мета – применшити значення саміту, нашої участі та послабити позитивний меседж", – підкреслив він.
На думку ЄС, Молдова є однією з головних цілей інформаційної війни, яку веде Росія. Тому під час саміту лідери говоритимуть про посилення співпраці у сфері безпеки. Основою для цієї співпраці є Угода про партнерство в галузі оборони і безпеки – Молдова була першою країною, з якою ЄС уклав таку угоду.
Євросоюз хоче, щоб Молдова була готова до різних сценаріїв під час виборчої кампанії та самих виборів. "Стратегія цієї повномасштабної інформаційної війни проти Молдови досить багатогранна. Прагнучи сформувати (вигідний для себе) політичний ландшафт перед виборами, Росія вдається до тактики політичної інженерії, такої як консолідація проросійського блоку для забезпечення голосів, спонсорування псевдоєвропейських політичних проєктів і створення кількох партій-клонів", – пояснило джерело в ЄС. Росія також використовує вразливість сепаратистського Придністровського регіону до дестабілізації.
ЄС проводить місію в Молдові, щоб допомогти країні у відбитті гібридних атак. За останні два роки місія підтримала створення національних інституцій, зокрема Агентства кібербезпеки, Центру стратегічних комунікацій та Національного центру управління кризовими ситуаціями, для протидії кібер- та гібридним загрозам. Було підготовлено 4 500 молдовських експертів. Протягом наступних двох років місія буде посилена на 30% коштом збільшення персоналу і подвоєння бюджету до 20 млн євро.
Очікується, що на саміті фон дер Ляєн також оголосить про першу виплату з плану зростання в розмірі 1,9 млрд євро, який очільниця ЄК оголосила менше ніж рік тому під час візиту до Кишинева. Це найбільша в історії програма підтримки Молдови з боку ЄС. Вона складається з 385 млн євро грантів і 1,5 млрд євро дешевих кредитів. Згідно з планом, ЄС виділяє гроші на прогрес у впровадженні реформ та інвестицій, закріплених у плані. Він також має на меті допомогти Молдові у впровадженні змін, необхідних для процесу вступу до ЄС. План також може бути використаний для того, щоб допомогти проєвропейському правлячому табору впоратися з економічною кризою.
Втім, навряд чи фон дер Ляєн і Кошта принесуть якісь проривні новини щодо процесу вступу до ЄС. Молдова очікує на прогрес у переговорах про вступ.
Єврокомісія вважає, що Кишинів здійснив необхідні зміни і ЄС може відкрити так званий перший блок переговорів (всього їх шість). Позитивний висновок ЄК надала й Україні. Однак відкриття кожного з переговорних кластерів вимагає одностайної згоди країн-членів, а Угорщина не погоджується на прогрес у переговорах з Україною. Таким чином, вони блокують і Молдову.
У Брюсселі дедалі частіше обговорюють потенційне роз'єднання процесів вступу цих двох країн. Таке "групування" країн-кандидатів не є чимось новим в історії інтеграції, і їхнє роз'єднання було б винятковим випадком. Тому дипломати ЄС розглядають таке рішення як крайній захід.
З Брюсселя Magdalena Cedro (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
