PIE: вступ України до ЄС приніс би Польщі економічну вигоду
Вступ України до Європейського Союзу приніс би економічну вигоду не лише самій Україні, але й країнам Центральної Європи, зокрема й Польщі. Про це йдеться у звіті Польського економічного інституту (PIE). Польща наразі є найбільшим одержувачем українського експорту та другим постачальником товарів до України.
За оцінкою Польського економічного інституту (PIE), у разі найбільш оптимістичного сценарію, членство України в ЄС могло б спричинити зростання ВВП країни на 26%.
"Таке зростання було б можливе завдяки інтеграції України в ланцюги постачання Центральної Європи, а також завдяки економічним реформам, пов’язаним із членством, і надходженню коштів з ЄС", – зазначають експерти.
Найбільше вигоди від розширення ЄС за рахунок України, згідно з оцінками PIE, отримали б Польща, Литва та Угорщина. У цих країнах можна очікувати додаткового зростання ВВП у діапазоні від 0,13% у Литві до 0,17% у Польщі.
Як підкреслюють експерти, після вступу України до ЄС може зрости експорт товарів і послуг з Євросоюзу до цієї країни. Найбільше посилилася б торгівля продуктами, які раніше мали найвищий рівень захисту, як-от м’ясо чи цукор.
"Імпульс до зростання імпорту буде набагато сильнішим з боку України, ніж з боку інших країн ЄС, у яких очікуване збільшення обсягів імпорту, ймовірно, буде незначним. Визначальними факторами змін у зовнішній торгівлі України стануть темпи економічної конвергенції та приплив інвестиційного капіталу з ЄС", – зазначено у звіті.
За прогнозами PIE, найбільший позитивний ефект від членства в ЄС Україна отримає в текстильному та будівельному секторах, оптовій і роздрібній торгівлі, а також у секторах, на які поширюються квоти згідно з Угодою про поглиблену та всеохопну зону вільної торгівлі (DCFTA). В цьому сенсі, йдеться, зокрема про експорт зерна, м’яса та цукру. Саме в цих галузях очікується найбільше зростання українського виробництва.
"Що важливо, зростання виробничих потужностей України могло б супроводжуватися лише незначним скороченням виробництва в інших країнах ЄС, включаючи Польщу", – зазначають автори звіту.
Економісти нагадують, що Польща є найбільшим імпортером українських товарів у світі. У 2024 році на польський ринок припадало близько 18% (на суму 4,3 млрд євро) усього експорту України до ЄС.
У проміжок між 2021 та 2024 роками сумарний експорт Польщі, Угорщини, Чехії, Словаччини, Румунії, Болгарії та Литви в Україну зріс більш ніж на 75% – з 13,7 млрд євро у 2021 році до рекордних 24 млрд євро у 2024 році. У 2024 році ці країни забезпечили близько 26% всього українського експорту, з яких 10% припадало на польський ринок. Польський експорт до України зростав особливо динамічно – понад 100%.
"Польща зміцнила свою позицію як ключовий торговельний партнер України та стала найбільшим отримувачем українського експорту і другим постачальником товарів в Україну. Випередивши Німеччину і поступаючись лише Китаю, Польща наразі відіграє фундаментальну роль у постачанні української економіки",– підкреслюється в звіті.
Значну частину зростання експорту Польщі, Угорщини, Чехії, Словаччини, Литви, Румунії та Болгарії в Україну забезпечили товари, пов’язані з війною (військова техніка) або ж ті, що замінили імпорт із Білорусі та Росії – переважно паливо. Однак навіть якщо виключити великий перелік товарів, пов’язаних з війною, експорт інших категорій товарів демонструє стабільне зростання і зберігається на рівні, вищому, ніж до повномасштабного вторгнення РФ. Це створює потенціал для подальшого розвитку торговельних відносин після завершення війни.
Якщо не враховувати товари подвійного призначення (цивільного та військового використання), зростання експорту з цих країн склало 47%. Країни Центрально-Східної Європи відповідали приблизно за 50% загального імпорту з України до ЄС у 2021–2024 роках, що, на думку авторів звіту, свідчить про їхнє стратегічне значення у торгівлі з Україною.
Польський економічний інститут (PIE) – це державний аналітичний центр, який готує звіти, аналізи та рекомендації щодо ключових сфер економіки та суспільного життя в Польщі.
Опрац. Ihor Usatenko
iua/
