Про PAP.pl

PAP.pl - це портал найбільшого інформаційного агентства в Польщі, що збирає, систематизує та передає об'єктивну та всебічну інформацію з країни та з-за кордону. На порталі користувачі можуть ознайомитися з добіркою найважливіших повідомлень і репортажів, доповнених фотографіями та відео.

Понеділок – останній день польського головування. Серед найважливіших досягнень уряд називає інвестиції в оборону

Понеділок – останній день піврічного головування Польщі в Раді Європейського Союзу. З вівторка цю функцію виконуватиме Данія. Серед найважливіших досягнень останніх шести місяців польський уряд називає рішення ЄС інвестувати в оборону і безпеку, в тому числі за допомогою інструменту SAFE.

Прапори ЄС та Польщі. Fot. PAP/Darek Delmanowicz
Прапори ЄС та Польщі. Fot. PAP/Darek Delmanowicz

Країни-члени ЄС почергово головують у Раді ЄС, кожне з яких триває шість місяців. На початку цього року Польща змінила на цій посаді Угорщину.

Польське головування, що добігає кінця, було другим в історії польського членства в ЄС. До цього Польща головувала в Раді ЄС у другій половині 2011 року. Представники країни, що головує, як на рівні міністрів, так і на рівні експертів, відповідають за ведення роботи, включаючи формування порядку денного засідань окремих органів Ради ЄС – ключового органу в законодавчому процесі ЄС – і проведення переговорів між країнами-членами.

Пріоритетом цьогорічного польського головування були питання, пов'язані з безпекою та обороною – сферою, яка, попри функціонування різних ініціатив та інституцій, таких як Військовий комітет ЄС або програма EDIRPA, досі залишалася на маргінесі політики ЄС. Гаслом польського головування було "Безпека, Європо!".

Представники польського уряду оцінили головування в ЄС як "новаторське". "Європейський Союз виник як велика мрія про континент без війни, без конфронтації, без необхідності застосування сили. Європейський Союз був відповіддю на війну і виражав віру європейців у те, що війни більше ніколи не буде. Ви знаєте, як важко було зламати цю парадигму? Цю наївну європейську віру?" – сказав прем'єр-міністр Дональд Туск на конференції, присвяченій підсумкам головування.

"Це було велике завдання, і польське головування стало проривом у цьому відношенні. Проривом, який також можна проілюструвати рішеннями, що стосуються мільярдів євро", – сказав прем'єр-міністр, вказуючи, серед іншого, на домовленість країн ЄС про створення так званого інструменту SAFE, в рамках якого 150 млрд євро мають піти на підтримку оборонних проєктів країн ЄС і закупівель в європейській оборонній промисловості. Згідно з оцінками, наданими, зокрема, Міністерством національної оборони, Польща може стати одним з найбільших бенефіціарів цієї програми.

 

Речник уряду Адам Шлапка підкреслив, що законодавчі рішення, пов'язані з SAFE, були прийняті в рекордно короткі терміни. "Це те, чого раніше не було за час роботи Європейського Союзу. Від спрямованого політичного рішення, внесення законодавчого акту на розгляд, до прийняття конкретної програми, з процедурами, з правилами та з конкретними грошима – 71 день. Зазвичай на такі речі потрібно кілька головувань", – сказав він на пресконференції.

Міністр закордонних справ Радослав Сікорський в інтерв'ю агентствам PAP, DPA та AFP оцінив, що під час польського головування в Раді ЄС Європа прийняла польські аргументи про те, що Росія є довгостроковою, постійною загрозою. Він підкреслив, що було також прийнято низку інструментів, спрямованих на підвищення стійкості та безпеки ЄС. Голова МЗС оцінив польське головування в Раді ЄС як успішне, попри те, що воно відбувалося в часи неспокою, пов'язаного з війною в Україні та кризою на Близькому Сході. Він стверджував, що під час головування "ми багато чого досягли".

Голова Європейської ради Антоніу Коша в інтерв'ю PAP також оцінив польське головування як таке, що "дуже швидко виконало свої обіцянки". За його оцінкою, напрацьовані за цей час рішення дозволять досягти рівня оборонних витрат, узгодженого на саміті НАТО в Гаазі минулого тижня. Кошта також нагадав, що польському головуванню також вдалося домогтися схвалення EDIP, яка, як підкреслив очільник Європейської ради, є "величезною програмою на підтримку європейської оборонної промисловості".

EDIP – це ініціатива Європейської комісії, спрямована на зміцнення європейської оборонної промисловості та підвищення її конкурентоспроможності. В її рамках європейські компанії оборонної промисловості зможуть розраховувати на підтримку в розробці й виробництві військової техніки, але за умови, що 65% компонентів конкретної розробки походять з країн Європейського Союзу, Європейської економічної зони і України. Програма також спрямована на підтримку оборонної промисловості України, яка захищається від Росії.

На конференції, присвяченій підсумкам головування, Дональд Туск і представник уряду також підкреслили його економічний вимір - зокрема, питання дерегуляції економіки в рамках Омнібусної директиви, а також боротьбу з нелегальною міграцією.

Важливість польського головування та його ефективність підриває опозиція: голова делегації партії "Право і справедливість" в Європарламенті Адам Бєлян минулого тижня заявив, що польське головування є абсолютно "безсимптомним". "Ви не чуєте про це в Польщі, ви не чуєте про це тут, у Страсбурзі, ви не чуєте про це в Брюсселі. У нас немає успіхів, якими можна було б похвалитися", – оцінив політик.

Бєлян розкритикував польський уряд за нездатність провести саміт ЄС, на який, за його словами, має право кожне головування. "Цей саміт був надзвичайно важливим, тому що ми знаємо, що з приходом нової адміністрації президента Дональда Трампа почалися бурхливі переговори про торгівельну політику, а також про питання безпеки", – підкреслив він.

Журналіст Радіо Свобода Рікард Йозвяк серед успіхів польського головування назвав рекордну кількість узгоджених пакетів санкцій та ембарго на імпорт російських і білоруських добрив. Серед невдач він назвав питання вступу України до ЄС. На думку Йозвяка, для цілей польських президентських виборів більшість питань, пов'язаних з Україною, були приховані. "Польське головування було значною мірою сформоване польськими президентськими виборами та з цієї причини не було особливо зацікавлене в чомусь проукраїнському до тих пір, поки вибори не закінчилися. Потім час вичерпався", – оцінив він.

У вівторок, 1 липня, головування в Раді ЄС перейде до Данії, а на початку 2026 року – до Кіпру. (PAP)

Опр. Roman Havryshchak

hav/

Загальнодоступні послуги PAP