Португальські історики: пам'ять про Варшавське повстання 1944 року стала сильнішою через війну в Україні
Початок війни в Україні привернув міжнародну увагу до важливих подій в історії Другої світової війни в Польщі, зокрема, до забутого в Португалії Варшавського повстання 1944 року, оцінили португальські історики в інтерв'ю PAP.
Як розповів PAP доктор сучасної історії та колумніст Паулу Феррейра, повномасштабна агресія Росії проти України в лютому 2022 року спонукала багатьох людей в Португалії "освіжити свою пам'ять про події Другої світової війни", яка, за його словами, "залишила свій слід, зокрема, в Польщі".
За його словами, не випадково багато португальців, які їдуть до Варшави, відвідують Музей Варшавського повстання, щоб дізнатися про історію "польського повстання, забутого в Португалії".
"Серпневе повстання 1944 року сьогодні маловідоме у світі. Про нього говорять набагато менше, ніж про повстання у Варшавському гетто у квітні 1943 р. У Португалії це дещо парадоксально, оскільки це було перше повстання під час війни, яке широко висвітлювали португальські ЗМІ", - додав Феррейра.
Він зазначив, що масова участь українського населення у війні 2022 року проти російських окупантів змушує згадати участь цивільного населення Варшави у боях серпня-вересня 1944 року.
Професор Антоніо Тело з Лісабонської військової академії погодився з цією думкою, зазначивши, однак, що доля Варшави в 1944 році та Києва у 2022 році - це "два різні історичні випадки". Він додав, що атакована українська столиця могла розраховувати на набагато більшу підтримку іноземних союзників, ніж польська столиця, яка опинилася у скрутному становищі.
"Зрештою, Київ зміг захистити себе, а Варшава - ні", - розповів PAP лісабонський історик, що війна в Україні та Варшавське повстання, завдяки героїзму цивільного населення та рішучості тих, хто боровся проти сильнішого загарбника, "стали легендою".
Він вказав на оборону обложеного 2022 року Маріуполя як приклад "нової воєнної легенди", зазначивши, що як під час війни в Україні, так і в окупованій Польщі під час Другої світової війни загарбники скоювали злочини проти цивільного населення.
Тим часом, на думку професора Фернандо Росаса з Університету Нового Лісабона, польська травма, викликана початком і поразкою Варшавського повстання, пов'язана не лише з величезними людськими й матеріальними втратами повстання 1944 року, але й з підкоренням Польщі СРСР на довгі роки.
Португальський історик зазначив, що для одних пам'ять про Варшавське повстання є певним чином шануванням героїв війни, тоді як для інших це змушує згадати про помилки, яких припустилися політичні лідери "у складній ситуації, коли поляки опинилися між молотом і ковадлом".
"Найбільшим бенефіціаром Варшавського повстання в кінцевому підсумку виявився Йосип Сталін, який, заохочуючи поляків до кривавого повстання проти нацистського окупанта у Варшаві, позбувся майбутньої конкуренції - польських сил за незалежність, які могли в майбутньому загрожувати побудові Польщі, підпорядкованої СРСР", - підсумував професор Росас.
З Лісабона Marcin Zatyka (PAP)
Опрац. Ihor Usatenko
iua/
