Президент Анджей Дуда та президент-елект Кароль Навроцький вшанували пам’ять жертв різанини на Волі
"Ми маємо пам’ятати жертв різні, що сталася на Волі", – сказав президент Анджей Дуда під час відзначення 81-ї річниці початку Варшавського повстання. "Те, що сталося 1 серпня 1944 року, було чітким голосом, криком за свободу, незалежність і суверенітет", – наголосив обраний президент Кароль Навроцький.
Під час Варшавського повстання німецькі війська вчинили численні масові вбивства мирного населення польської столиці. Одним із найжахливіших злочинів стала так звана різанина на Волі (Воля – це район Варшави – PAP), внаслідок якої у перші дні серпня 1944 року було вбито десятки тисяч жителів цього району.
Вранці президент Анджей Дуда та обраний нещодавно президентом Польщі Кароль Навроцький вшанували пам’ять жертв, поклавши вінок до пам’ятника жертвам Вольської різні, розташованого на місці колишнього заводу "Урсус", де було розстріляно близько 7000 варшав’ян. У заході взяли участь харцери (скаути) організацій ZHP і ZHR, військові та мешканці міста.
Під час церемонії президент Анджей Дуда заявив, що для нього важливо вшанувати пам’ять жертв нацистського винищення мешканців столиці. Він додав, що досі мало хто знає, що у перші дні Варшавського повстання німці почали винищувати цивільних жителів.
Він також підкреслив, що лише у Волі у багатьох місцях встановлено понад 150 меморіальних дошок, присвячених боям і жертвам німецьких злочинів.
"Тому сьогодні, у перші хвилини річниці початку Варшавського повстання 1 серпня, ми вшановуємо пам’ять не стільки героїчних солдатів, що боролися в повстанні зі зброєю в руках (...), скільки вбитих мирних мешканців столиці. Жертв різанини на Волі", – заявив президент Дуда.
Обраний президент Кароль Навроцький підкреслив, що Варшавське повстання було "справжнім польським повстанням".
"Воно було архіпольським повстанням, бо ми такі, що навіть в умовах німецької жорстокості й варварства були готові до збройного, військового, загального повстання. Ми були готові до величезної самопожертви, до того, щоб віддати своє життя за те, щоб Польща була вільною і незалежною", – сказав нещодавно обраний президент.
Навроцький зазначив, що трагедія Варшави почалася 1 вересня 1939 року.
"Те, що сталося 1 серпня 1944 року, було чітким голосом і вираженням визначних громадян польської держави, тоді підпільної, і було криком за свободу, незалежність і суб’єктність", – заявив він.
Президент-елект також висловив глибоку вдячність усім, хто сьогодні вшановує пам’ять Варшавського повстання.
"Я вдячний не лише як обраний президент, а й як президент Інституту національної пам’яті нашим героям і героїням Варшавського повстання, від яких ми черпаємо цю глибоку надію і готовність боротися за найважливіші для нас речі", – підкреслив Навроцький.
Розправа над жителями Волі була частиною німецького плану знищення Варшави та її мешканців, виконанням прямого наказу Адольфа Гітлера. За різними оцінками, унаслідок масових розстрілів загинуло від 40 000 до 60 000 мешканців району. Масове винищення завершилося 7 серпня, але тривало в меншому масштабі до 12 серпня, коли генерал Еріх фон дем Бах-Зелецький заборонив убивства цивільного населення Варшави, щоб використовувати його як безкоштовну робочу силу для німецької військової машини.
Варшавське повстання спалахнуло 1 серпня 1944 року о 17:00. Це була найбільша збройна операція підпілля в окупованій німцями Європі та найбільше повстання за незалежність в окупованій Польщі. У боях у столиці взяли участь близько 40 000-50 000 повстанців. Повстання, що заплановане було на кілька днів, тривало понад два місяці. Внаслідок боїв у Варшаві загинуло і було поранено близько 18 000 повстанців і 25 000 мирних жителів. Втрати серед цивільного населення становили близько 180 000 осіб. Жителів Варшави, що вижили, близько 500 000 осіб, було вигнано з міста, яке було зруйноване майже повністю. (PAP)
Опрац. Ihor Usatenko
iua/
