Президент Дуда: правда є фундаментом польсько-українських відносин
"Тільки на правді — навіть на найболючішій — можна будувати зрілі та щирі відносини між народами, зокрема між поляками та українцями", — наголосив президент Анджей Дуда у зв’язку з 82-ими роковинами кульмінаційної фази Волинської трагедії (Волинської різанини), яка припадає на п’ятницю 11 липня.
"Сьогодні чергова річниця Кривавої неділі — Національний день пам’яті поляків — жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних землях Другої Речі Посполитої. Цьогоріч вперше (ця дата) відзначається як державне свято", — написав Дуда на платформі X.
Tylko na prawdzie – nawet tej najtrudniejszej – można budować dojrzałe i szczere relacje między narodami, w tym między Polakami a Ukraińcami.
Dziś kolejna rocznica Krwawej Niedzieli - Narodowy Dzień Pamięci o Polakach – Ofiarach Ludobójstwa dokonanego przez OUN i UPA na…— Andrzej Duda (@AndrzejDuda) July 11, 2025
Президент додав, що Волинська різанина (такої термінології притримуються польська сторона, тоді коли українці вживають термін "Волинська трагедія") є однією з найтрагічніших подій в історії Польщі.
"11 липня 1943 року став днем кульмінації безжального злочину. Від рук українських націоналістів гинули наші беззахисні співвітчизники — звичайні люди, цивільні, невинні жертви, яких часто вбивали у костелах під час недільних мес. Вони були вбиті лише за те, що були поляками", — підкреслив Дуда.
"Ми хочемо і маємо право знати, де покояться їхні рештки. Ми хочемо мати змогу гідно попрощатися з нашими близькими, помолитися на їхніх могилах і запалити свічки. Право на гідне вшанування жертв, а особливо — їхнє спільне вшанування, є надзвичайно важливим елементом примирення і побудови кращого майбутнього", — додав він.
Президент зазначив, що правда і пам’ять не мусять роз’єднувати — якщо вони ведуть до взаєморозуміння, примирення та спільної турботи про безпечне майбутнє.
У п’ятницю минає 82 роки з дня кульмінації трагічних подій на Волині та інших регіонах колишньої ІІ Речі Посполитої, внаслідок якої в 1940-х роках представники українських націоналістичних формувань з ОУН-УПА вбили десятки тисяч поляків. 11 липня 1943 року, коли загони УПА напали майже на 100 польських населених пунктів на Волині, став апогеєм цієї різанини. Ці події увійшли в історію як "Кривава неділя".
Польща й Україна вже багато років мають розбіжності у трактуванні ролі Організації українських націоналістів (ОУН) і Української повстанської армії (УПА).
Якщо для польської сторони це — односторонній злочин геноциду, який заслуговує на однозначне засудження, то для багатьох українців це сторінка симетричного збройного конфлікту, відповідальність за який несуть обидві сторони. До того ж українці часто підкреслюють, що розглядають діяльність ОУН і УПА через призму антирадянськості та антинацистської боротьби, а не через антипольські акції та настрої. (PAP)
Опрац. Ihor Usatenko
iua/
