Президент Фінляндії: зараз необхідно озброювати Україну, щоб чинити максимальний тиск на Росію
Перш ніж розпочати мирні переговори щодо України та досягти припинення вогню, необхідно продовжувати озброювати українську армію і запровадити жорсткіші санкції проти Росії, включаючи заморожування її активів, заявив у неділю президент Фінляндії Александр Стубб на Мюнхенській конференції з питань безпеки.
Під час третього дня Мюнхенської конференції президент Фінляндії разом з президентом Латвії Едгарсом Рінкевичсом та прем'єр-міністеркою Ісландії Кріструн Фростадоттір обговорили ситуацію з безпекою в Європі в контексті відзначення цього року 50-ї річниці підписання під час холодної війни Заключного акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ), організованої в Гельсінкі, на основі якого в 1990-х роках була створена Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ).
У 1975 році на саміті були присутні представники 35 країн. Нинішня ОБСЄ об'єднує 57 країн. На початку 2025 року розпочалося головування Фінляндії в організації. "Я вірю, що ми зможемо відродити дух Гельсінкі", – заявив Стубб.
Президент Фінляндії визнав, що наразі в Україні можливу лінію припинення вогню могли б моніторити ООН або ОБСЄ, що, як він підкреслив, не є справжньою "миротворчою операцією", а своєрідною "спостережною" місією для підтримки режиму припинення вогню.
Він також запропонував, щоб Європа призначила спеціального представника з питань України та мирних переговорів. Як приклад він навів колишнього президента Фінляндії Мартті Агтісаарі (1994-2000).
"Цього тижня я почув від кількох американських сенаторів, що якщо Росія коли-небудь знову нападе на Україну, то членство в НАТО стане реальністю. Це чудова ідея, як остаточна гарантія і стримування, але ми ще не на тому етапі", – сказав Стубб.
Не можна заперечувати те, що Україна стане європейською. Процес вступу до ЄС триває, і це вже є великою "втратою" для Путіна, наголосив фінський президент.
Стубб нагадав про долю Фінляндії після Другої світової війни, коли вона втратила близько 10% своїх східних територій після агресії СРСР, але зберегла незалежність, стала нейтральною і зазнала обмежень у своїй зовнішній політиці та політиці безпеки, нав'язаних східною державою ("фінляндизація").
Україна повинна зберегти свою незалежність, право на самовизначення і територію, – заявив Стубб, що викликало бурхливі оплески в залі.
Президент Латвії Едгар Рінкевичс повністю погодився зі словами фінського лідера. Він зазначив, що Європа, відносини якої з новою адміністрацією США стають все більш "трансакційними", повинна почати діяти. ЄС має бути більш орієнтованим на результат, а не на процес. Важливим питанням є те, хто може представляти Європу на переговорах, додав він.
Голова уряду Ісландії Кріструн Фростадоттір підкреслила, що ні Україна, ні Європа не можуть бути виключені з переговорів. На запитання під час панелі про гіпотетичні заборони США щодо Ісландії (маючи на увазі заяви Дональда Трампа про можливе захоплення Гренландії), вона відповіла безтурботним жартом: "Ми не наївні, але ми дбаємо про мир в Арктиці". "Ми в НАТО, але не в ЄС, що не є нашою метою", – додала вона. (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
