Президент Польщі подав до Сейму законопроєкти про громадянство та боротьбу з ідеологією "бандеризму"
Президент Польщі Кароль Навроцький подав до Сейму два законопроєкти: один передбачає збільшення мінімального безперервного терміну проживання в Польщі для отримання польського громадянства з трьох до десяти років, другий – запобігання пропаганді ідеології "бандеризму" та запереченню Волинської трагедії шляхом внесення змін до закону про Інститут національної пам’яті та Кримінального кодексу.
Посилення критеріїв для отримання польського громадянства
Проєкт щодо громадянства передбачає збільшення з 3 до 10 років мінімального терміну безперервного проживання в Польщі (на підставі дозволу на постійне проживання, дозволу на проживання довготермінового резидента Європейського Союзу або права на постійне проживання), необхідного для визнання іноземця громадянином.
"Метою пропонованого закону є створення умов, що сприяють кращій інтеграції іноземців перед наданням їм польського громадянства", – зазначено в обґрунтуванні.
Існування "постійного, фактичного зв'язку між іноземцем і державною спільнотою виправдовує його прийом до цієї спільноти, однак створення такого зв'язку, інтеграція з державною спільнотою вимагає часу, і 3-річний термін, який зараз є в нормативних актах, є недостатнім". Як зазначається в обґрунтуванні до президентського законопроєкту, "не може бути інтеграції, що виправдовує участь у спільноті громадян, не перебуваючи в державі та не функціонуючи в її суспільстві".
"Бо громадянство – це передусім приналежність до політичної, історичної, культурної та аксіологічної спільноти, яка тягне за собою не лише каталог прав, але й обов'язок дбати і нести відповідальність за спільне благо, яким для всіх громадян повинна бути Республіка Польща", – йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту.
Також вказується, що нинішній 3-річний термін проживання, необхідний для отримання громадянства, "є одним з найкоротших в Європейському Союзі", що "може не забезпечити достатнього часу для оволодіння польською мовою на рівні В1, розуміння культури і повної адаптації до соціальних і правових реалій".
Як зазначено в пояснювальній записці, Угорщина вимагає, наприклад, 8 років, Італія, Австрія та Іспанія - 10 років, Франція - 5 років (з можливістю скорочення до 2 років для випускників), Німеччина – 5 років (з можливістю скорочення до 3 років після проходження інтеграційного курсу), Чехія – 5 років.
"Збільшення періоду безперервного перебування в Польщі до 10 років відповідає цим стандартам, сприяючи кращій асиміляції. Довший період перебування дає більше часу для інтеграції, що має вирішальне значення для гармонійного співіснування в польському суспільстві", – зазначено у комюніке. "Впровадження запропонованих змін є важливим для забезпечення соціальної та економічної стабільності Польщі в умовах динамічно зростаючої міграції", – додається в документі.
Визнано, що вступ у силу цих норм призведе до зменшення доходів державного бюджету від збору за рішення про визнання польським громадянином – з 1 млн до 3 млн злотих, за умови, що щорічно розглядається близько 10 тисяч заяв на громадянство. З 1 серпня 2025 року такий збір становитиме 1000 злотих. Водночас Канцелярія Президента Польщі звернула увагу, що це зниження "частково компенсується коштом економії на соціальних виплатах".
Проєкт передбачає, що закон набуде чинності через 30 днів після його опублікування.
Зміни до закону про Інститут національної пам'яті та Кримінального кодексу
Як зазначено в обґрунтуванні поправки, пропонована зміна до закону про Інститут національної пам'яті – Комісію з переслідування злочинів проти польського народу має на меті "уточнення положень, що визначають поняття злочинів, скоєних членами та колаборантами Організації українських націоналістів фракції Бандери та Української повстанської армії, а також інших українських формувань, які співпрацювали з німецьким Третім Рейхом", з метою запобігання поширенню неправдивих тверджень у цьому зв'язку.
"Внесення запропонованої поправки сприятиме більш ефективному кримінальному переслідуванню осіб, які заперечують вчинення злочину геноциду, скоєного ОУН(б) та Українською повстанською армією", – йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту.
Поправка до закону також пов'язана із запропонованими змінами до Кримінального кодексу. Зміни передбачають доповнити статтю, яка передбачає покарання до 3 років позбавлення волі за пропаганду тоталітаризму і розпалювання ненависті, фразою: "Таке ж покарання загрожує кожному, хто публічно пропагує (...) ідеологію Організації українських націоналістів фракції Бандери і Української повстанської армії або ідеологію, що підбурює до застосування насильства з метою впливу на політичне або суспільне життя".
"Для Польщі бандеризм має особливий і болючий вимір. Він був безпосередньо спрямований проти поляків, які проживали на східних кресах і вважалися перешкодою для націоналістичного бачення України. Пам'ять про Волинську різанину та інші злочини залишається невіддільною частиною польської історії та колективної ідентичності", - наголошується у пояснювальній записці.
Законопроєкт також передбачає посилення покарання за незаконний перетин державного кордону та організацію інших осіб до такого перетину. Зміни полягають у збільшенні верхньої межі покарання за незаконний перетин кордону у вигляді абсолютного позбавлення волі з 3 років до 5 років. Також пропонується збільшити розмір позбавлення волі у випадку організації інших осіб для перетину кордону Республіки Польща всупереч закону. Особа, яка займається такою практикою, буде підлягати позбавленню волі на строк від 2 до 12 років.
Пропозиція випливає з необхідності для Польщі вжити рішучих заходів, які повинні мобілізувати всі засоби для блокування цієї практики, особливо з огляду на триваючу повномасштабну війну в Україні, спричинену Росією. (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
