Президент Польщі прокоментував підписання закону про допомогу українцям: реалізую те, що оголосив, незважаючи на критику "Конфедерації"
Президент Кароль Навроцький заявив, що діє розумно та послідовно, коментуючи критику з боку політиків "Конфедерації" щодо підписання закону про допомогу українцям. За його словами, відмова від підписання документа могла б призвести до адміністративного хаосу.
Президент Кароль Навроцький підписав у п'ятницю закон "Про допомогу громадянам України", який закріплює систему отримання іноземцями сімейних допомог. Право на ці виплати було пов'язане з професійною діяльністю батьків та навчанням дітей у польській школі, з винятками, наприклад, для людей з обмеженими можливостями. Крім того, право на допомогу буде пов'язане з тим, що іноземці зароблятимуть щонайменше 50% від мінімальної заробітної плати, що означає, що у 2025 році вона становитиме 2333 злотих брутто.
В інтерв'ю виданню Wprost Навроцького запитали про слова депутата Європарламенту від "Конфедерації" Станіслава Тишка, який вважає, що президент своїм рішенням підписати закон розчарував своїх виборців. "(Навроцький) був дуже обраний виборцями Славоміра Менцена. Ми звикли до того, що і "Громадянська платформа", і "Право і справедливість" не виконують своїх обіцянок, але це сталося досить швидко", – оцінив Тишка в інтерв'ю Gazeta Wyborcza.
Відповідаючи на запитання про думку політиків "Конфедерації", президент сказав, що він нікого не зрадив.
"Я розумно реалізую те, що оголосив. Своїм першим вето на закон про допомогу українцям я змусив уряд відмовитися від 800+ для непрацюючих українців і обмежити медичний туризм. Вето мало відчутний ефект", – оцінив Навроцький в інтерв'ю виданню Wprost.
Президент Польщі зазначив, що новий закон не відповідає всім його очікуванням, оскільки в ньому немає, зокрема, боротьби з символікою УПА в Польщі або продовження терміну, протягом якого іноземці можуть подати заяву на отримання польського громадянства.
"Однак уявіть собі, що було б, якби я не підписав цей закон. Наслідком було б те, що півмільйона українців штурмували б офіси, щоб продовжити своє право на проживання та можливість працювати. Ті, хто мене сьогодні критикує, скаржилися б, що я створив цей хаос", – сказав він.
Навроцький також підкреслив, що востаннє підписав закон про допомогу українцям. Як він зазначив, через пів року всі національні меншини в Польщі будуть на однакових умовах.
"Це був сигнал, який пішов до уряду. Якщо хтось скаже, що я зрадив, то я вважаю ці слова безвідповідальними. Є й інша перспектива: якби це поляки за межами країни отримали інформацію, що через кілька днів вони повинні покинути Велику Британію, Німеччину, Францію, то я як президент Польщі повинен був би втрутитися", – підкреслив він.
На зауваження, що лише деякі з майже мільйона українців мають карту перебування, яка дозволяє їм працевлаштуватися, Навроцький відповів, що підприємці зверталися до Канцелярії президента.
"Багато українців працюють у різних секторах польської економіки, тому низка польських компаній втратить можливість отримати вигоду від їхньої праці в короткостроковій перспективі. Це також було враховано", – підкреслив він.
На запитання, чи не викликало у нього "жодних роздумів" позбавлення непрацюючих українських жінок, які мають дітей-інвалідів або малолітніх дітей, допомоги у розмірі 800+, президент Польщі відповів, що допомога потрібна і польським жінкам, які не можуть нею повною мірою скористатися.
"Я не можу, як президент Польщі, виходити на рівень дуже індивідуальних емоцій і проштовхувати закони, які не відповідають моїй передвиборчій програмі. Для мене важливий кожен окремий випадок, але якби ми посилалися на них у законі, ми б нічого не змогли зробити", – додав Навроцький.
Урядовий законопроєкт про допомогу громадянам України у зв'язку зі збройним конфліктом на території України пройшов з Сенату без поправок у середу, 17 вересня. Раніше, 12 вересня, депутати ухвалили його 227 голосами "за", 194 були "проти" і 7 – "утрималися".
Постанова закріплює систему отримання іноземцями сімейних виплат. Право на ці виплати буде пов'язане з професійною діяльністю батьків та навчанням дітей у польській школі, з винятками, наприклад, для осіб з обмеженими можливостями. Крім того, право на допомогу буде пов'язане з тим, що іноземець заробляє щонайменше 50% мінімальної заробітної плати, що означає, що у 2025 році вона становитиме 2333 злотих брутто.
Заклад соціального страхування (ZUS) щомісяця перевірятиме, чи були іноземці економічно активними. Якщо протягом конкретного місяця особа не працювала, виплату буде призупинено, і переказ не здійсниться. Також ZUS перевірятиме через реєстр головного коменданта Прикордонної служби, чи іноземець не виїхав з Польщі.
Для кращої ідентифікації іноземців, які подають заяву на отримання допомоги, та їхніх дітей буде введено номер PESEL. Під час присвоєння номера PESEL також перевірятиметься місце проживання дітей у Польщі. Нове законодавство також передбачає інтеграцію баз даних різних установ, що, як очікується, дозволить більш ефективно контролювати виплати іноземцям та унеможливить спроби шахрайства з пільгами.
Законопроєкт подовжує термін дії тимчасового захисту в Польщі до 4 березня 2026 року.
Закон був підготовлений у зв'язку з тим, що наприкінці серпня президент Кароль Навроцький наклав вето на поправку про допомогу громадянам України. Президент мотивував своє рішення, зокрема, тим, що допомогу у розмірі 800+ мають отримувати лише українці, які працюють у Польщі.
Водночас після ветування законопроєкту президент представив свій проект і передав його на розгляд Сейму, який перебував на публічному обговоренні до 25 вересня. Він містив пропозиції, про які згадував Навроцький, повідомляючи про вето на поправку до закону: поставити виплату допомоги 800+ громадянам України в залежність від їхньої професійної діяльності; збільшити покарання за незаконний перетин польського кордону до п'яти років ув'язнення і підняти планку покарання за організацію незаконного перетину кордону – з 2 до 12 років ув'язнення; ввести покарання за "пропаганду бандеризму" і діяльності ОУН-УПА на тих же умовах, що і за пропаганду нацизму, комунізму або фашизму; збільшити з 3 до 10 років мінімальний термін безперервного проживання в Польщі, необхідний для того, щоб іноземець міг вважатися громадянином Польщі.
Кілька днів тому голова Канцелярії президента Збіґнєв Богуцький повідомив, що президент відкличе свій проєкт, який був поданий до Сейму після серпневого вето. Однак у понеділок президент передав на розгляд Сейму проєкт змін до закону про польське громадянство, який передбачає збільшення з трьох до 10 років мінімального терміну безперервного проживання в Польщі для отримання польського громадянства, а також проєкт змін до закону про Інститут національної пам'яті та Кримінального кодексу, які мають запобігти поширенню "ідеології бандеризму" та запереченню Волинської трагедії. (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
