Президент Польщі: Росія залишається загрозою незалежно від режиму
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив у неділю у Вільнюсі, що голос таких форматів, як Люблінський трикутник, має бути почутий у світі. Він також наголосив, що незалежно від режиму в Росії вона й надалі залишається загрозою, а Польща, Литва та Україна не помилялися у своїй оцінці цієї небезпеки.
У неділю президент Польщі Кароль Навроцький з дружиною Мартою Навроцькою перебував з робочим візитом у Литві. Візит був пов'язаний зі вшануваннями 163-ї річниці Січневого повстання. У Вільнюсі Навроцький зустрівся з президентами Литви Ґітанасом Науседою та України Володимиром Зеленським. Три країни є частиною ініціативи Люблінського трикутника, заснованої у 2020 році, яка спирається на спадщину Речі Посполитої та має на меті поглиблення співпраці між країнами.
Під час пресконференції трьох президентів Навроцький зазначив, що хоча з часу Січневого повстання минуло 163 роки, Росія все ще становить загрозу для регіону Центральної та Східної Європи.
"Політика перезавантаження у відносинах з Російською Федерацією минає, і одне не змінюється – чи це царська Росія, чи більшовицька, чи Росія Путіна – наші країни (Польща, Литва та Україна - PAP), тепер уже незалежні, все ще стикаються з тією ж проблемою загрози з боку Російської Федерації. Ось чому так важливі регіональні формати, яким я, як президент Польщі, надаю особливого значення", – підкреслив він.
Президент Польщі нагадав, що "країни Центральної та Східної Європи не помилилися у своїй думці щодо російської загрози, в тому числі в той час, коли Західна Європа все ще зосереджувалася на кліматичній політиці або впускала нелегальних іммігрантів". Як він зазначив у зв'язку з цим, "варто, аби голос Центрально-Східної Європи і таких форматів, як Люблінський трикутник, також був почутий у всьому світі".
Нагадавши, що Польща отримала запрошення на саміт G20, Навроцький зазначив, що це створює чудову можливість для всього регіону. "Польща, як представник всього регіону в G20, буде голосом наших досягнень, нашої трансформації", – запевнив польський
Навроцький оцінив, що він єдиний з президентами Литви та України у своєму переконанні, що військова, економічна та економічна співпраця зі Сполученими Штатами є одним з напрямків дій для всього регіону.
У цьому контексті він вказав, зокрема, на присутність майже 10 тис. американських військових у Польщі та трохи більше тисячі у Литві. Навроцький підкреслив, що Польща і Литва є членами ЄС і співпрацюють у різних європейських форматах.
Польський президент додав, що з оптимізмом дивиться на подальші литовські військові інвестиції. Він оцінив будівництво полігону в литовському Капчямєстісі так: "Це інвестиція в стратегічно важливе для безпеки всієї Центрально-Східної Європи місце на Сувальському коридорі".
Навроцький повідомив, що обговорив із Зеленським конференцію з питань відновлення України, яка має відбутися цього року в Польщі, у Варшаві. "Це воля президента Зеленського (...) це буде дуже важлива зустріч для наших підприємців і для всього регіону", – підкреслив він.
Президент Литви повідомив, що російська агресія була однією з головних тем розмов трьох президентів, а президент України під час цих переговорів надав оновлену інформацію про перебіг мирних переговорів, ініційованих президентом США Дональдом Трампом.
"Росія вкотре уникає взяття на себе реальних зобов'язань щодо справедливого і тривалого миру і відкидає припинення вогню як необхідну умову для його досягнення", – сказав Науседа.
Він підкреслив, що будь-яка майбутня угода повинна однозначно гарантувати незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
"Розгортання багатонаціональних європейських військових сил на території України за підтримки Сполучених Штатів стало б ключовим стримуючим фактором для Росії", – сказав президент Литви. Він додав, що Литва виступає за інтеграцію України в європейські оборонні структури.
Український президент поінформував президентів Литви та Польщі про переговори, які відбулися в столиці Об'єднаних Арабських Еміратів з переговірниками від Росії та представниками президента США щодо можливих умов припинення російсько-української війни та моніторингу безпеки з боку Сполучених Штатів.
За оцінками Зеленського, у 2027 році Україна буде технічно повністю готова стати членом Європейського Союзу. "Ми хочемо 2027 рік, говоримо про конкретну дату, коли Україна буде готова (до вступу в ЄС - ред.). Тобто технічно Україна буде готова вже в першому півріччі 2026 року щодо відкриття всіх кластерів. Повністю технічно буде готова у 2027 році, на наш погляд", – сказав він.
Науседа зауважив, що можуть бути різні фактори, які або прискорять, або затримають процес вступу України до ЄС, і в цьому контексті він вказав на 2030 рік. "Можливо, у 2027 році Україна зможе користуватися більшістю або всіма перевагами, а наша дата – 2030 рік – виправдана тим, що процес (вступу - PAP) є непростим", – оцінив він.
Президент Польщі зазначив, що з огляду на процес євроінтеграції, зокрема його формальні аспекти, вступ України до Європейського Союзу у 2027 році може бути "важкодосяжним". (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
