Професор Краєвський: погром залишається застереженням щодо сили дезінформації та упереджень
"У людських взаєминах існує тонка межа, після перетину якої одна людина стає для іншої ворогом", – сказав PAP професор Станіслав Краєвський. У 80-ту річницю Келецького погрому він зазначив, що сучасне суспільство не стало стійкішим до дезінформації.
У суботу минає 80 років від Келецького погрому – одного з найтрагічніших злочинів проти єврейського населення в повоєнній Польщі. 4 липня 1946 року в будинку на вулиці Планти, 7, та його околицях загинули, згідно з висновками Інституту національної пам'яті, 37 осіб єврейської національності та троє поляків. Безпосереднім поштовхом до спалаху насильства стала неправдива чутка про викрадення та вбивство євреями християнського хлопчика.
Професор Станіслав Краєвський з Інституту філософії Варшавського університету, співголова Польської ради християн і євреїв, в інтерв'ю PAP зазначив, що події 80-річної давності залишаються застереженням і для сучасного суспільства.
"У людських взаєминах існує тонка межа, після перетину якої одна людина стає для іншої ворогом. Те, що одні люди нам ближчі, а інші залишаються чужими, є природним. Проблема починається тоді, коли ми починаємо бачити в іншій людині винуватця наших нещасть", – сказав він.
За його словами, простих способів запобігти таким явищам не існує. Водночас надзвичайно важливо усвідомлювати, що негативні емоції можуть наростати під впливом чуток або неправдивої інформації й призводити до поведінки, яка виходить за межі нормального.
Говорячи про події 4 липня 1946 року, професор зазначив, що безпосереднім поштовхом до насильства стала неправдива чутка про викрадення дитини.
"Це був абсолютний фейк – повністю неправдива чутка про нібито викрадення й убивство дитини євреями. Вона ґрунтувалася на давніх упередженнях і міфах про ритуальні вбивства, які неодноразово спростовувалися, ба навіть папами Римськими. Попри це, фатальний збіг обставин призвів до спалаху жахливого насильства", – сказав він PAP.
Професор Краєвський звернув увагу, що технологічний прогрес зовсім не означає більшої пильності суспільства.
"Навпаки. Суспільство сьогодні не є стійкішим до дезінформації, ніж 80 років тому, а інтернет призводить до того, що неправдива інформація поширюється значно швидше. Зловісна чутка сьогодні може поширитися за лічені секунди й викликати емоції набагато більшого масштабу, ніж колись. Погром залишається застереженням щодо сили дезінформації та упереджень", – оцінив він.
Філософ також звернув увагу на відповідальність окремої людини перед поведінкою натовпу.
"Протистояти натовпу, охопленому шаленством, вимагає великої мужності. Але кожен із нас може просто не брати участі у злі. Неучасть у злі не є чимось складним і залишається в межах можливостей кожного з нас", – підсумував він.
4 липня 1946 року в Кельцях, окрім подій на вулиці Планти, сталися й інші напади, жертвами яких були громадяни єврейської національності. З корисливих мотивів було вбито мешканку Кельців єврейського походження Регіну Фіш та її кількатижневу дитину.
Згідно з висновками слідчого підрозділу Інституту національної пам'яті, під час Келецького погрому, в якому брали участь цивільні мешканці міста, працівники міліції та військовослужбовці, загинули 37 осіб єврейської національності та троє поляків. Поранення дістали 35 євреїв. Після погрому комуністична влада використала ці події у пропагандистській кампанії, спрямованій проти антикомуністичного підпілля, Польської селянської партії, Католицької церкви та уряду Польщі у вигнанні. Хвиля паніки, спричинена погромом, призвела до еміграції з Польщі близько 70 тисяч євреїв.
Обставини та перебіг погрому й надалі залишаються предметом досліджень істориків і наукових дискусій. (PAP)
Опрац. Ihor Usatenko
iua/
