Професор Плудовський про події у Венесуелі: це свідчення повернення до політики великих держав
"Свіжі події у Венесуелі є прикладом повернення до політики великих держав і сигналом того, що регіон перебуває під американським впливом", – оцінив для PAP американіст професор Томаш Плудовський. "Я очікую, що будуть проведені вибори, а США, найімовірніше, отримають доступ до нафтових родовищ або принаймні кращі торговельні умови", – зазначив він.
У суботу близько 2-ї години ночі за місцевим часом (7-ма година в Польщі) у столиці Венесуели було чути кілька вибухів і звук низькопролітаючих літаків і гелікоптерів. Президент США Дональд Трамп згодом оголосив, що Сполучені Штати успішно провели масштабну атаку на Венесуелу, а Мадуро разом із дружиною Силією Флорес були схоплені та вивезені з країни. Американські посадовці припустили, що Мадуро постане перед судом у США.
Серед цілей, атакованих у суботу американськими військовими у Венесуелі, ймовірно, були форт Тіуна в Каракасі, де розташовані Міністерство оборони та командування армії, а також авіабаза Ла-Карлота, аеропорт у Ігероте та військова школа в Ла-Гуайрі.
"Про це повідомив портал Infobae, аналізуючи матеріали, опубліковані в соціальних мережах. Найважливіші об’єкти державної венесуельської нафтової компанії PDVSA не зазнали ушкоджень унаслідок атак, а роботи з видобутку та переробки нафти в суботу тривали у звичайному режимі", – повідомило агентство Reuters з посиланням на два джерела, обізнані з діяльністю компанії.
"Те, що сталося, не було несподіванкою, військовий тиск США на Венесуелу був очевидним. Президент Венесуели Ніколас Мадуро, як повідомляють ЗМІ, був заарештований і вивезений з країни. Я очікую, що будуть проведені вибори", – сказав PAP проф. Плудовський з варшавського університету Vizja.
"Події у Венесуелі - є реалізацією зміненої американської доктрини і водночас певним поверненням до "доктрини Монро" двохсотрічної давнини, яка поділяла світ на східну та західну півкулі й надавала Сполученим Штатам право вирішувати, що відбувається в цій півкулі, – вказав Плудовський.
Тоді, як він додав, з одного боку Сполучені Штати зобов’язувалися не втручатися у справи, передусім європейські, а з іншого – вимагали відсутності залучення інших, головно європейців, у справах їхньої півкулі. – Тепер ми говорили б про Росію та Китай і їхнє невтручання у справи західної півкулі, тобто обох Америк, – пояснив американіст.
Американська "доктрина Монро", представлена 2 грудня 1823 р. у зверненні до Конгресу президентом Джеймсом Монро, проголошувала, що американський континент не може підлягати подальшій колонізації чи політичній експансії з боку Європи. Натомість президент Монро заявляв, що Сполучені Штати не втручатимуться у справи європейських держав та їхніх колоній. Ця доктрина стала фундаментом американської політики ізоляціонізму під гаслом "Америка для американців".
"Думаю, венесуельці з одного боку, безумовно, почуваються загроженими і є такі, хто дивиться на Сполучені Штати – це, до речі, поширена думка в Південній Америці – як на імперіалістичну державу. Історично латиноамериканці дивляться на Америку так, як ми дивилися на Росію", – оцінив проф. Плудовський.
"З іншого боку, багато венесуельців незадоволені порядками, що там панують. Громадяни дедалі біднішають, приблизно третина населення Венесуели емігрувала до інших країн. Багато людей, імовірно, сподіваються, що там запанує порядок і демократія, а країна збагатиться також завдяки наявним родовищам. Досі це лише незначною мірою відображалося на загальному добробуті країни", – додав експерт.
Відповідаючи на запитання про американські цілі та міжнародні наслідки агресії США проти Венесуели, проф. Плудовський сказав, що чи не найголовнішою метою США є демонстрація потуги Сполучених Штатів світовим лідерам, насамперед Росії та Китаю.
"Росія підтримувала Мадуро, а Китай, своєю чергою, був покупцем її нафти. Ми маємо приклад повернення до політики великих держав і чіткого позначення, що цей регіон перебуває під американським впливом", – додав він.
Експерт оцінив, що Сполучені Штати, найімовірніше, отримають доступ до венесуельських нафтових родовищ або принаймні кращі торговельні умови.
"Це стосується також інших мінералів, адже це країна, багата на природні ресурси", – зазначив він.
"Це може, звичайно, також послабити транспортування наркотиків до Сполучених Штатів, однак більшість наркотиків потрапляє туди з зовсім інших регіонів", – підкреслив науковець. (PAP)
Опрац. Ihor Usatenko
iua/
