Рада Європи: війна Росії проти України – найбільша загроза для журналістів у Європі
Війна Росії проти України залишається найбільшим викликом для журналістів у Європі. Про це йдеться в опублікованому вівторок звіті Ради Європи. Крім того, свободі преси в Європі загрожують юридичні погрози, фізичні напади, залякування та спроби захоплення медіа.
Доповідь про свободу ЗМІ та загрози для журналістів щорічно готує платформа, яка співпрацює з Радою Європи і об'єднує журналістські асоціації та неурядові організації. Документ охоплює 46 країн-членів Ради Європи, а також Росію та Білорусь.
У звіті йдеться про те, що тенденція до зниження кількості смертей журналістів у 2023 і 2024 роках в Україні, пов'язана, зокрема, зі стабілізацією лінії фронту, у 2025 році змінилася на протилежну. Ця зміна пов'язана з використанням Росією дронів для нападів на журналістів і медіа–команди, які працюють поблизу лінії фронту.
"Доступність і точність цієї зброї різко підвищили ризики, пов'язані з висвітленням війни, і змінили умови, в яких можуть працювати журналісти", – зазначається у звіті. Як наслідок, у 2025 році від атак російських дронів загинули четверо працівників ЗМІ: троє українських журналістів Олена Храмова, Євген Кармазін, Олена Губанова і Тетяна Кулик, а також французький фотожурналіст Ентоні Лаллікан.
У звіті зазначається, що доля журналістів на окупованих Росією територіях України є вкрай трагічною, про що свідчить випадок Вікторії Рощиної. Журналістка зникла безвісти у 2023 році під час роботи на окупованих територіях. Пізніше було підтверджено, що вона була затримана російськими силовиками. Вона померла в ув'язненні, а її тіло, повернуте в Україну в лютому 2025 року, мало численні сліди катувань.
Станом на кінець 2025 року 148 журналістів перебували в ув'язненні в Європі, найбільше – в Росії, за нею йдуть Азербайджан, Білорусь і Туреччина. У доповіді також зазначається, що під час протестів журналісти часто піддавалися фізичним нападам з боку поліції, політиків і демонстрантів. Такі напади були зафіксовані у чверті країн, охоплених доповіддю, з найбільшою кількістю у Грузії, Сербії та Туреччині.
Щоб змусити ЗМІ замовкнути, продовжують використовуватися так звані SLAPP–позови, які відлякують ЗМІ від подальшої критики. Найпомітнішим прикладом використання цієї тактики стала справа мальтійської журналістки Дафни Каруани Галіції. На момент її вбивства у 2017 році в судах розглядалося проти неї 50 справ.
У звіті визнається, що директива ЄС проти SLAPP, яка дозволить судам швидко відхиляти необґрунтовані позови, може мати значний вплив на боротьбу з такими позовами. Однак ключовим моментом буде її належна імплементація та застосування державами-членами. Вони мають час до травня, щоб імплементувати положення директиви в національне законодавство.
Рада Європи не є організацією, пов'язаною з Європейським Союзом. На відміну від ЄС, вона об'єднує майже всі держави Старого континенту і кілька країн за його межами.
Росію виключили з Ради Європи після початку повномасштабної війни проти України у 2022 році. (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
