Речник президента Польщі: заява Зеленського є позитивним сигналом, але архіви СБУ давно відкриті
П’ятнична заява президента України є "позитивним сигналом", однак архіви Служби безпеки України відкриті для істориків уже багато років. Про це заявив у вівторок речник президента Польщі Рафал Леськєвич, коментуючи слова Володимира Зеленського щодо ексгумації жертв Волинської трагедії.
У п’ятницю, 17 липня, президент України Володимир Зеленський повідомив у соцмережах, що Україна відкриє всі архіви Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки, які стосуються трагічних подій XX століття на Волині. Він також заявив, що буде ухвалено рішення про видачу додаткової значної кількості дозволів на проведення пошукових та ексгумаційних робіт.
У вівторок під час розмови з Wirtualna Polska речника президента Польщі запитали, зокрема, про те, як це рішення може вплинути на польсько-українські відносини.
На думку Леськєвича, рішення Зеленського є "позитивним сигналом саме по собі" – хоча, як він додав, "треба відкрито сказати, що архіви Служби безпеки України відкриті вже багато років".
За його словами, ці архіви не були закритими для істориків. Речник президента Польщі також зазначив, що протягом кількох років очолював польсько-українську групу істориків при Інституті національної пам’яті Польщі.
"У нас не було проблем із доступом до всіх документів, які нас цікавили й стосувалися різних питань у сфері польсько-українських відносин, зокрема, Волинського злочину", – сказав Леськєвич.
Він додав, що "певною новиною" є та частина оголошення, яка стосується архівів закордонної розвідки, про вміст яких "важко сказати".
Натомість одним із найважливіших питань він назвав заяву щодо дозволів на пошукові та ексгумаційні роботи. Він зазначив, що після саміту НАТО в Анкарі відбулася зустріч президента Кароля Навроцького із Зеленським, під час якої головними темами були історичні питання.
"Через кілька днів після цієї зустрічі ми отримали заяву президента Зеленського про те, що робота з цими архівними матеріалами, а насамперед пошукові та ексгумаційні роботи, розпочнуться, і таких дозволів буде більше", – сказав Леськєвич.
Він нагадав, що наразі Інститут національної пам’яті (IPN) Польщі проводить роботи у Волі Островецькій і, на його думку, "так мало виглядати вже багато років тому".
"Ми сподіваємося, що цей процес триватиме, таких ситуацій буде більше", – додав речник президента. Він також підкреслив, що поляки теж надаватимуть дозволи на пошукові роботи в Польщі.
На запитання, чи це кінець кризи у польсько-українських відносинах, Леськєвич зазначив, що слід розділяти два питання: поточну політику та історичну.
"Те, що відбувається тут і зараз, – допомога Україні в боротьбі з Російською Федерацією – є принциповим питанням. Усі ми маємо підтримувати Україну в боротьбі з Російською Федерацією, але водночас рішуче відстоювати наші інтереси щодо історичних питань", –
Леськєвича також запитали, чи поділяє він позицію віцепрезидента партії "Право і справедливість" (PiS) та кандидата цієї політичної сили на посаду прем’єр-міністра Пшемислава Чарнека. Минулого тижня в ефірі TV Republika той заявив, що Польща має використати свої позиції в ЄС і НАТО, аби змусити Україну змінити політику щодо Польщі. За словами Чарнека, Варшава повинна домогтися припинення будь-якого фінансування озброєння та відбудови України з боку Європейського Союзу доти, доки Київ "не стане на шлях гуманістичних цінностей".
У відповідь Леськєвич наголосив, що ЄС і Польща підтримують Україну і "ніхто цю підтримку не зупинить".
"Цю підтримку варто надавати, адже підтримка України є спільним інтересом і НАТО, і Європейського Союзу. Ми є державою, яка захищає східний фланг НАТО. Ніхто не хотів би мати за сусіда на східному кордоні Російську Федерацію. Досить того, що ми маємо їх на півночі", — заявив речник президента.
На запитання про Чарнека він зазначив, що це "один із лідерів опозиції", а самих думок щодо питання підтримки України "є багато, і ці вони дуже різні".
Леськєвич наголосив, що президент Навроцький у своїй заяві, в якій повідомляв про рішення щодо позбавлення Зеленського ордена, зазначив, що це рішення не спрямовано проти українського народу, а Україну потрібно підтримувати у боротьбі з Російською Федерацією.
Він також зазначив, що "влада повинна проводити дуже розумну політику у відносинах з Україною", і, на його думку, "цього бракує".
В останні місяці у польсько-українських відносинах виникли напруження у зв’язку з суперечкою щодо історичних питань, зокрема щодо вшанування УПА та пов’язаних з нею постатей. Суперечку викликало прийняте наприкінці травня рішення президента України про присвоєння українському військовому підрозділу почесного найменування "імені Героїв УПА".
Це рішення викликало критику в Польщі. Його оцінили негативно, зокрема, прем’єр-міністр Дональд Туск, міністр оборони, віцепрем’єр-міністр Владислав Косіняк-Камиш, міністерство закордонних справ, а президент Кароль Навроцький 19 червня повідомив, що вирішив позбавити Зеленського Ордена Білого Орла. Наступного дня Зеленський відправив орден до Варшави через кур’єрську службу "Нової Пошти". (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
