Res Futura: у польських соцмережах зростає негатив щодо України
Наразі в середньому кожен п’ятий допис у польських соціальних мережах, що стосується України, має критичний характер, йдеться у звіті аналітичного центру Res Futura. За даними дослідження, рівень критичних висловлювань у соцмережах щодо України зростає з початку травня.
Press Club Polska та Data House Res Futura презентували в понеділок результати моніторингу польської дискусії в соціальних мережах щодо України та українців: "Образ України та українців у польських соціальних мережах". Аналіз охоплював період з 1 по 21 червня 2026 року, протягом якого з’явилося 754 тис. дописів про Україну. Ці дописи викликали 10,2 млн реакцій та коментарів.
Зі звіту можна зробити висновок, що наразі в середньому кожен п’ятий допис про Україну є критичним.
"Якби ми відкинули нейтральні дописи, то 9 із 10 дописів мали б негативний характер щодо українців", – підкреслив Міхал Федорович із Res Futura. Критика на адресу України у дописах у соціальних мережах безперервно зростає з початку травня: з 15,4% до 22%. Кожна криза підвищує цей рівень, який уже не знижується.
"Тема не втрачає актуальності, і, практично кажучи, українська тема щодня є темою №2 у польських соціальних мережах", – сказав Федорович, підкресливши, що наразі всі дописи, які критикують Україну або посилюють напругу, мають найбільшу залученість серед інших користувачів.
Аналіз дописів у соціальних мережах показав, що в період з 15 по 21 червня серед тем, які найчастіше порушували користувачі у своїх дописах, були: Зеленський та дипломатія (69,8%), Туск і Навроцький (54,5%), Орден Білого Орла (47,3%) та Волинь і історія (22,5%).
Федорович зазначив, що ще рік тому тема УПА становила навіть менше ніж 5% дискусій про Україну в соціальних мережах. Він підкреслив, що тоді існувала суспільна, інтернет-домовленість про те, щоб не обговорювати цю тему, оскільки вона служить інтересам Росії та підтримується проросійською пропагандою. Він додав, що зараз ситуація змінилася, і більшість користувачів розглядає її як фундаментальне питання, що стосується однієї з головних подій в історії Польщі.
"Сьогодні немає абсолютно жодного простору – ані політичного, ані суспільного – щоб змінити ці настрої", – зазначив експерт. За його словами, тема УПА найближчим часом буде загострюватися через відзначення 11 липня Дня пам’яті поляків – жертв геноциду, скоєного ОУН-УПА на східних землях Другої Речі Посполитої.
Федорович також підкреслив, що, хоча цього немає у звіті, аналіз соціальних мереж Франції, Німеччини чи Великої Британії показує, що у закордонній дискусії про УПА польська нарація відсутня. Історію УПА розповідають лише проросійські або українські акаунти.
Зі звіту випливає, що вперше користувачі соціальних мереж частіше ставили під публікаціями про Україну "сердечка", ніж "злісні смайлики". Однак автори звіту зазначили, що це не є наслідком симпатії до України, а висловленням схвалення рішення про позбавлення ордена. Найбільше "сердечок" зібрав допис президента Кароля Навроцького, в якому він повідомив про прийняття цього рішення.
У звіті також досліджено, у чому користувачі соціальних мереж звинувачують тих, хто захищає Україну. У 34% коментарів йдеться про зраду Польщі, а в 22% – про покірність та "підкорення" Україні.
Аналітичний центр Res Futura також проаналізував настрої користувачів за тиждень (18-24 червня) до Конференції з відновлення України в Ґданську. Найпоширенішим звинуваченням у дописах є відверта ворожість до України (53,1%), тоді як решта ставить під сумнів сенс і чесність саміту.
"У соцмережах саміт описували як захід, який нічого не дав", – підкреслив Федорович.
Аналітики також сформулювали політичні висновки на основі досліджень. Один із них полягає в тому, що неприязнь до України є стійкою та надпартійною. Федорович зазначив, що так само, як у 2022 році маргіналізували політиків, які захищали Росію, так і зараз те саме відбувається з тими, хто захищає Україну. "Ситуація кардинально змінилася на 180 градусів, і ця зміна є стійкою", – підкреслив він.
"Волинь є найважливішою віссю суперечки та найпотужнішим джерелом емоцій", – зазначив експерт.
Він також підкреслив, що алгоритм просуває емоції, а отже, і антиукраїнський контент. Це означає, що політики, які ширитимуть такий вміст, матимуть більше охоплення аудиторії. Федорович зауважив, однак, що єдиною партією, яка не виграє від антиукраїнської риторики, є "Право і справедливість".
Наприкінці травня президент України Володимир Зеленський ухвалив рішення про присвоєння одній із військових частин почесного найменування "імені Героїв УПА". Це рішення викликало в Польщі хвилю критики. 19 червня президент Кароль Навроцький повідомив, що вирішив позбавити Зеленського Ордена Білого Орла. У відповідь наступного дня Зеленський відправив орден до Варшави через кур’єрську службу "Нової пошти".
Згодом від Ордена Білого Орла відмовилися колишні президенти України: Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко, а від інших польських державних нагород відмовилися: міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, керівник Офісу президента України Кирило Буданов, його заступник Ігор Жовква та посол України в Польщі Василь Боднар. Голова партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський повідомив, що поверне український Орден князя Ярослава Мудрого, який йому було присвоєно у 2022 році. (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
