Росія закрила розслідування катастрофи літака, який сама ж збила. Азербайджан здивований
Російська влада формально закрила справу щодо розслідування катастрофи літака ліній Azerbaijan Airlines, який 25 грудня 2024 р. розбився поблизу Актау в Казахстані, заявивши, що підстав для подальшого ведення справи не виявлено. Це рішення викликало глибоке здивування влади в Баку.
У катастрофі Embraer, що летів з Баку в Азербайджані до Грозного в Росії, загинули 38 осіб, ще 29 дістали поранення. Пілоти раптово втратили контроль над літаком, який зазнав аварії під час спроби аварійної посадки. За всіма ознаками, літак був уражений російськими силами протиповітряної оборони, які сплутали пасажирський борт з українськими дронами, що тоді атакували Грозний – столицю Чечні, яка входить до складу Росії.
Згідно з повідомленнями, переданими ЗМІ, російські слідчі дійшли висновку, що немає однозначних доказів, які б обтяжували конкретних осіб або інституції та могли б стати підставою для кримінальної відповідальності за трагедію. Це рішення, однак, викликало різку реакцію як в Азербайджані, так і за його межами.
Як повідомило турецьке інформаційне агентство Anadolu, у Баку рішення Москви зустріли з "глибоким здивуванням і нерозумінням". МЗС і Генеральна прокуратура Азербайджану наголосили, що, на їхню думку, російська влада не представила партнерам і громадськості повних результатів розслідування, що унеможливлює об’єктивні висновки та впровадження можливих рекомендацій з безпеки. Азербайджан від початку наполягає, що літак був уражений російською ППО. Президент Ільхам Алієв підкреслював, що трагедії можна було уникнути за наявності належної координації повітряного простору між сторонами – азербайджанською та російською.
Азербайджанська влада неодноразово вимагала від Росії повного й прозорого аналізу причин катастрофи, а також визнання помилки і взяття зобов’язань перед родинами загиблих. Владімір Путін, зочі не одразу, таки "перепросив за інцидент, що стався в російському повітряному просторі", але офіційно не визнав, що літак був збитий російською ППО, хоча в розмові з Алієвим визнав, що російські системи діяли в цьому районі у відповідь на інші загрози і могли призвести до трагедії.
Азербайджанська сторона визнала таку формулу недостатньою. Ба більше, було підкреслено, що самих вибачень замало для задоволення вимог щодо повної відповідальності, компенсації та притягнення винних до відповідальності. Це призвело до загострення відносин між Баку і Москвою.
Тим часом наприкінці грудня влада Казахстану, на території якого сталася катастрофа і якому відповідно до міжнародних авіаційних конвенцій дісталася роль держави-господаря авіаційного розслідування, оприлюднила офіційний проміжний звіт. У ньому підтверджено, що уламки літака мали сліди пошкоджень від контакту з "ударними елементами", що, за оцінками експертів, вказує на металеві фрагменти після вибуху в повітрі.
Водночас звіт не встановлює однозначно джерело цих фрагментів і не покладає провину на жодну з держав. Згідно з правилами ICAO, розслідування, яке проводить Казахстан, має на меті встановлення технічних і процедурних причин, а не покарання сторін. У звіті також наголошується, що слідство ведеться за участі експертів з Азербайджану, Росії та Бразилії як держави-виробника літака, а також за участі спостерігача Міжнародної організації цивільної авіації. (PAP)
Опрац. Ihor Usatenko
iua/
