Про PAP.pl

PAP.pl - це портал найбільшого інформаційного агентства в Польщі, що збирає, систематизує та передає об'єктивну та всебічну інформацію з країни та з-за кордону. На порталі користувачі можуть ознайомитися з добіркою найважливіших повідомлень і репортажів, доповнених фотографіями та відео.

Rzeczpospolita: симпатія поляків до України слабшає, але без різких змін

Поляки й надалі ставляться до України серйозно, однак їхнє ставлення стає дедалі більш скептичним, хоча ці зміни не мають драматичного характеру. Про це йдеться в четверговому номері газети Rzeczpospolita.

Люди прогулюються Замковою площею у Варшаві. Фотоілюстрація. Fot. PAP/Leszek Szymański
Люди прогулюються Замковою площею у Варшаві. Фотоілюстрація. Fot. PAP/Leszek Szymański

За даними, які ґрунтуються на звітах про відносини між поляками та українцями у 2025 році, опублікованих Центром Мєрошевського, 44% поляків підтримують продовження надання військової допомоги Києву.

Найважливішим пріоритетом політики Варшави щодо Києва респонденти, опитані соціологічною компанією ARC Rynek i Opinia, яка проводила опитування для Центру Мєрошевського, вважають поховання всіх жертв Волинської трагедії.

52% опитаних вважають, що Польща повинна підтримувати зусилля України щодо набуття членства в ЄС, тоді як 25% – проти цього. Безумовне включення Києва до НАТО підтримують 20% опитаних, після війни – 32%. 24% респондентів висловилися проти вступу Києва до Альянсу.

47% поляків вважають масштаби соціальної допомоги, що надається українцям у Польщі, занадто великими, 34% – адекватними і 7% – занадто малими.

"Зростання скептичних настроїв помітне. Але воно не є драматичним", – оцінив д-р Ернест Вицішкєвич, директор Центру Мєрошевського, якого цитує газета Rzeczpospolita, посилаючись на результати аналогічного опитування, але проведеного через пів року після російської агресії. 

 

Пояснюючи розвиток відносин між Польщею та Україною, Вицішкєвич вказав на шок у польському та українському суспільстві, викликаний повномасштабним російським вторгненням 24 лютого 2022 року. "Обидві сторони, як на соціальному, так і на політичному рівні, бачили один в одному партнерів, виникає дуже великий запас позитивних емоцій, яких раніше не було", – пояснив директор Центру Мєрошевського.

На жаль, після періоду ейфорії настав час дискусій про взаємну вдячність. "Я не можу пояснити цю дискусію аналітично, але я точно знаю, що, говорячи про це, ми виходимо на рівень соціальних емоцій, якими не можна керувати, їх можна лише ескалувати", – сказав експерт. Вицішкєвич зазначив, що численні кризи у 2025 році, в яких брали участь обидві сторони, суттєво вплинули на сприйняття польсько-українських відносин.

Громадяни Польщі, включені до звіту "поляки про Україну", з переліку термінів вибирали формулювання, яке, на їхню думку, найкраще відповідало на запитання "Який з наведених нижче термінів наразі відповідає Вашому ставленню до українців?". Респонденти також найчастіше вказували слово "сусіди" - 64%.

Відповідаючи на запитання про ті результати опитування, які його здивували, Вицішкевич вказав на традиційні ЗМІ. На його думку, у Польщі вони виявилися найважливішим джерелом інформації про Україну та українців. Він також звернув увагу на асиметрію, яку показало опитування, проведене в Україні, де основними джерелами знань про поляків і Польщу є соціальні мережі та друзі і родичі. Згідно зі звітом Центру Мєрошевського, українці найчастіше черпають свої знання про Польщу та поляків із соціальних мереж (50%), від сім'ї та друзів (44%), а також з таких комунікаторів, як Telegram (29%). Опитування "поляки про Україну" показує, що поляки отримують знання про українців та Україну з телебачення (64%). Другим найбільш часто згадуваним джерелом є "власні спостереження" (35%), а Facebook посідає третє місце разом із з радіо (33%).

Вицішкєвич зазначив, що представлене дослідження не є вичерпним і розвиток цих відносин потребує подальшого аналізу. (PAP)

Опр. Roman Havryshchak

hav/

Загальнодоступні послуги PAP