Саміт НАТО в Анкарі може започаткувати новий етап в історії Альянсу
Саміт НАТО, який розпочнеться у вівторок в Анкарі, може стати початком нового етапу в історії Альянсу. Очікується, що лідери країн-членів підтвердять єдність організації та закріплять курс на поступове посилення ролі європейських союзників у забезпеченні колективної оборони, чого вже багато років вимагають Сполучені Штати.
За неофіційною інформацією, лідери країн НАТО, зокрема президент США Дональд Трамп, мають підтвердити в Анкарі "непохитну прихильність" до колективної оборони в рамках статті 5 Північноатлантичного договору. Це найважливіше положення договору, яке передбачає, що збройний напад на одного або кількох членів організації розглядатиметься як напад на всіх.
Саме підтвердження статті 5 не є чимось винятковим – подібні формулювання вже містилися у підсумкових деклараціях попередніх самітів НАТО, зокрема торішнього в Гаазі, — але в Анкарі воно набуде особливого політичного значення.
Зустріч у Туреччині відбудеться в той час, коли США, найпотужніша держава НАТО, вимагають глибоких змін у функціонуванні Альянсу та перебрання європейськими державами-членами більшої відповідальності за оборону євроатлантичного простору. Основним елементом цих змін має стати збільшення ними видатків на оборону, що ґрунтується на зобов’язанні, взятому рік тому на саміті в Гаазі, виділяти на оборону 5% ВВП щорічно до 2035 року.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте торкнувся цього питання у своєму виступі наприкінці травня. "Завдання, яке стоїть перед нами, є чітким: перетворити зобов’язання союзників на конкретні результати. Збільшення інвестицій, розвиток оборонної промисловості та подальша підтримка України – все це сприяє зміцненню НАТО та підвищенню безпеки нас усіх", – сказав він.
Саме на цих трьох елементах зосередиться зустріч у столиці Туреччини.
Витрати на оборону в НАТО зростають. За даними самого Альянсу, у 2025 році європейські країни-члени та Канада збільшили їх на понад 90 млрд доларів США (у цінах 2021 року), тобто майже на 139 млрд доларів у номінальних значеннях. Це означає зростання майже на 20% порівняно з 2024 роком.
Протягом останнього десятиліття ці країни систематично збільшували видатки на оборону з 1,4% їхнього сукупного ВВП у 2014 році до 2,3% ВВП у 2025 році, коли вони виділили на ці цілі загалом понад 571 млрд доларів (у цінах 2021 року).
Не всі країни Європи підходять до цього питання однаково. Польща вважається лідером серед країн Альянсу, які витрачають на оборону найбільше у відношенні до свого ВВП. Однак є такі країни, як Іспанія, які неохоче ставляться до збільшення видатків на армію та озброєння.
Уряд у Мадриді відкрито виступив проти цільового показника у 5% ВВП, що викликало критику з боку президента США Дональда Трампа. Крім того, Іспанія розкритикувала дії США щодо Ірану та не дозволила використовувати свої бази та свій повітряний простір для проведення частини американських операцій у цьому конфлікті. Це загострило відносини між Вашингтоном і Мадридом. На думку частини ЗМІ, напруженість між країнами може стати однією з тем саміту в Анкарі. Трамп також критикував інших союзників, зокрема Велику Британію, звинувачуючи її в неналежній реакції на війну США та Ізраїлю з Іраном.
На саміті Рютте матиме завдання підтримати єдність Альянсу. У НАТО панує переконання, що це вдасться, навіть якщо під час обговорень виникнуть суперечки, адже лідери усвідомлюють, що на кону стоїть дуже багато.
Лідери також мають підтвердити довгострокову військову підтримку України – як у формі політичних декларацій, так і через практичні механізми фінансування поставок озброєння. Члени НАТО мають зобов’язатися надати Україні 70 млрд євро на військову допомогу до кінця 2026 року та щонайменше таку саму суму у 2027 році. До Анкари також прибуде президент України Володимир Зеленський, який візьме участь у вечері, організованій президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом.
У підсумковій декларації саміту НАТО також має з’явитися згадка про Росію, в якій зазначатиметься, що ця країна становить "довгострокову загрозу" для євроатлантичної безпеки.
Третім із ключових питань, які назвав Рютте, є зміцнення оборонної промисловості. Йдеться про прискорення розвитку виробничих потужностей по обидва боки Атлантичного океану – від систем протиповітряної оборони, через боєприпаси, до технологій нового покоління. Обговорення в Анкарі має зосередитися на скороченні ланцюгів постачання, збільшенні інвестицій у європейську та північноамериканську оборонну промисловість, а також на забезпеченні того, щоб темпи виробництва відповідали вимогам оборонних планів НАТО.
Досягненню цієї мети має сприяти Форум оборонної промисловості НАТО (NATO Defence Industry Forum) – захід, присвячений трансатлантичному виробництву оборонної продукції, інвестиціям та інноваціям, який у вівторок під час саміту в Анкарі збере високопоставлених представників НАТО, країн-членів та країн-партнерів, а також лідерів промисловості. У програмі передбачені закриті тематичні сесії та відкриті пленарні засідання, і, вперше, – оголошення угод та ініціатив високого рівня, що стосуються, зокрема, космічного простору та спостереження, інтегрованої протиповітряної та протиракетної оборони, а також спільного виробництва та впровадження інновацій.
У вівторок о 18:30 у президентському комплексі в Анкарі відбудеться урочистий прийом та вечеря для очільників держав і урядів разом із дружинами. Потім о 19:45 заплановано робочу вечерю Ради "НАТО-Україна" на рівні міністрів закордонних справ. О 20:15 розпочнеться робоча вечеря Північноатлантичної ради на рівні міністрів оборони.
У середу відбудеться засідання Північноатлантичної ради на рівні очільників держав та урядів, яке стане ключовим моментом саміту.
Польщу на саміті представлятимуть: президент Кароль Навроцький, віцепрем’єр, міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш та віцепрем’єр, міністр закордонних справ Радослав Сікорський.
Зустріч в Анкарі у 2026 році стане другим самітом НАТО, організованим Туреччиною. У 2004 році в Стамбулі відбувся переломний саміт, у якому взяли участь лідери 26 країн-членів Альянсу. Він відбувся лише через кілька місяців після найбільшого на той час розширення НАТО, а саме після прийняття семи нових членів.
З Брюсселя Łukasz Osiński (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
