Сенатор-демократ: нових санкцій проти Росії не буде, бо Трамп їх не хоче
Хоча Палата представників ухвалила закон про нові санкції проти Росії, їх не буде введено, оскільки президент Дональд Трамп їх не хоче, — заявив PAP сенатор-демократ Кріс Кунс. Втім, частина республіканців у Конгресі вважає, що санкції можуть бути прийняті.
У четвер увечері, після понад 15 місяців ступора, Палата представників проголосувала за законопроєкт, що зобов'язує ввести нові санкції проти Росії, у тому числі проти всіх найбільших енергетичних компаній та фінансових установ. Для подолання ступора знадобився бунт частини політиків правлячої партії, які домоглися голосування за проєктом в обхід керівництва.
«Це момент, коли вибираєш між тим, щоб бути Черчіллем чи Чемберленом», — сказав один із «бунтівників» Дон Бейкон.
Попри цей прорив, шлях до запровадження нових санкцій і посилення тиску на Росію залишається звивистим: закон має бути ухвалений Сенатом і підписаний президентом. Оптимізму не виявляє один з головних прихильників допомоги Україні в Сенаті — сенатор Кріс Кунс з Делавера, близький друг колишнього президента Джо Байдена.
«Правда полягає в тому, що президент Трамп просто не хоче посилювати тиск на Володимира Путіна, що є помилкою. Це в інтересах і Польщі, і Сполучених Штатів, і України. Але він (президент) поки що чинить цьому опір», — сказав сенатор у розмові з PAP. Як він нагадав, так само, як і в Палаті, у Сенаті всі законопроєкти щодо санкцій проти Росії послідовно блокуються вже понад рік.
«Це президент Трамп блокував це голосування місяцями, тож важко вважати, що це зміниться», — додав він.
Він зазначив, що ситуацію могла б змінити лише тверда позиція значної частини республіканських сенаторів, які, наприклад, поставили б свій голос за бюджетним законом у залежність від допуску санкційного законопроєкту до голосування.
Не всі прихильники посилення санкцій проти Росії є однаково песимістичними.
«Подальший шлях не є ясним, але це не безнадійна справа», — сказав PAP один з демократів, залучених до розробки закону.
«Так само, як ми зробили це в Палаті, демократи можуть використати деякі процедурні прийоми, щоб примусити до цього голосування. А тоді голоси знайдуться», — додав він.
Ще в четвер конгресмен Браян Фіцпатрік, один із співавторів закону, оголосив, що сам піде до Сенату, щоб переконувати однопартійців підтримати законопроєкт. Конгресмен Бейкон, у свою чергу, висловив припущення, що прорив у Палаті «сколихне Сенат».
«Не знаю, чи ухвалять саме цей конкретний закон, але тепер вони знатимуть, що ми можемо щось ухвалити. Я розмовляв з республіканцями в Сенаті, і вони щось зроблять. Поки що не знаю, що саме», — сказав політик правлячої партії.
Крім прийнятого Палатою законопроєкту, який зобов'язує президента запровадити санкції, а також передбачає позику на придбання зброї для України та союзників у регіоні в розмірі 8 млрд доларів, у Сенаті на розгляд чекають інші законопроєкти. Серед них — зокрема, закон республіканця Ліндсі Грема і демократа Річарда Блюменталя з підписами аж 80 зі 100 сенаторів. Він передбачає, що президент матиме можливість (не обов'язок) запровадити додаткові санкції та мита до 500% на товари з держав, що купують російську нафту.
Сам Трамп, а за ним і багато політиків його партії, наголошував, що підтримує закон Грема за умови, що він надасть йому свободу прийняття рішень. Ці заяви поки що не переросли в конкретні дії.
З Вашингтона Oskar Górzyński (PAP)
опр. Dmytro Menok
dmd/
