Сербський експерт: Путін використовує події бомбардування Югославії силами НАТО, щоб виправдати свою війну
25 років тому НАТО розпочало масовані бомбардування Югославії, щоб покласти край війні в Косово. "Путін посилається на цю трагедію, щоб виправдати свою агресію проти України", – розповідає PAP Срджан Цвіїч з Белградського центру політики безпеки (BCBP).
"Бомбардування було порушенням міжнародного права; як і у випадку з війною в Іраку 2003 року, мандат РБ ООН не був отриманий. Путін посилається на цю трагедію не тому, що захищає інтереси Сербії, а тому, що використовує цей прецедент для виправдання своєї брутальної агресії проти України", – зазначає експерт.
"Якби сербські громадяни могли дивитися на проблему реалістично, а не лише через призму проросійської пропаганди, яка щодня поширюється в провладних ЗМІ країни, вони були б більш солідарні з Україною", – додає співрозмовник PAP.
Під час кампанії, яка тривала 78 днів, було вбито близько 500 цивільних осіб. За словами російського президента, повітряні удари – як і одностороннє проголошення незалежності Косово у 2008 році – створили прецедент, порушуючи міжнародний правопорядок. Путін використовує ці події для виправдання анексії Криму та спроб відокремити східні частини країни, контрольовані проросійськими сепаратистами, від України.
На питання про те, як громадяни Сербії сприймають НАТО і євроатлантичний напрямок інтеграції своєї країни через 25 років після початку авіаударів, Цвіїч відповідає, що "їхнє ставлення до НАТО і Заходу значною мірою визначається антизахідною риторикою влади".
"Бомбардування, безумовно, і так вплинули б на ставлення до інтеграції Сербії в НАТО в будь-якому випадку, але це виглядало б інакше, якби не антизахідна риторика більшості ЗМІ, які перебувають під контролем президента (Сербії) Александара Вучича", – оцінює аналітик BCBP.
"Негативні настрої були поширені і до 2012 року (коли до влади прийшов нинішній уряд – PAP), але не в такій мірі, як зараз. Відразу після бомбардувань кількість громадян Сербії, які виступали за членство країни в НАТО, становила майже 30%, зараз вона вимірюється однозначними цифрами. Підтримка НАТО почала зменшуватися більш чітко після одностороннього проголошення незалежності Косова, але з 2012 року падіння стало запаморочливим", – пояснює Цвіїч.
"Як пояснити той факт, що покоління, які пережили бомбардування НАТО, більше підтримують членство Сербії в Альянсі, ніж нинішні покоління, які не пережили цих подій? Відповідь – саме пропаганда", – підкреслює він.
У п'ятницю міністр оборони Сербії Мілош Вучевіч заявив, що "метою агресії НАТО, безсумнівно, була окупація і конфіскація частини території нашої країни, і ці цілі залишаються і донині".
"Вони продовжують безсоромно переконувати нас, що ми повинні примиритися і прийняти здачу частини нашої території", – заявив він, маючи на увазі невизнану Белградом незалежність Косова.
Попри проголошений владою Сербії "військовий нейтралітет", країна бере участь у навчаннях НАТО і підтримує партнерські відносини з Альянсом. "Тема співпраці Сербії з НАТО рідко, якщо взагалі з'являється у проурядових ЗМІ, тому громадяни не знайомі з нею належним чином. Можна навіть сказати, що співпраця з Альянсом відбувається в ореолі інформаційної секретності, в той час як проти НАТО ведеться пропагандистська війна", – зазначає співрозмовник PAP.
Він розповідає, що для того, щоб Сербія коли-небудь приєдналася до НАТО, необхідна "політична воля, припинення антинатівської пропаганди та геополітичний поворот Белграда". "Говорячи це, я маю на увазі приєднання до санкцій проти путінської Росії та відмову від тактики "гри на кілька фронтів", яка жодним чином не служить інтересам Сербії", – пояснює Цвіїч. На завершення він підкреслює, що "бомбардування 1999 року – не єдина причина (образи на НАТО і Захід), хоча пам'ять про нього є серйозною перешкодою". "Однак відповідальний уряд повинен залишити історію історикам і зосередитися на майбутньому", – додає експерт.
Автор: Jakub Bawołek (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
