Сейм про ринок криптоактивів: канцелярія президента говорить про надмірні обтяження, уряд – про безпеку держави

У понеділок прессекретар президента Рафал Леськєвич повідомив, що Кароль Навроцький наклав вето на закон про ринок криптоактивів. Він аргументував, що його положення загрожують свободам поляків, їхньому майну та стабільності держави.

У п’ятницю в Сеймі під час дискусії про відхилення президентського вета керівник канцелярії президента Збіґнєв Богуцький заявив, що закон порушує конкурентність польських суб’єктів, запроваджує обтяжливі, надмірні, неясні й непропорційні регуляції, а також суперечить нормам ЄС.

"Він пропонує збори, які в кілька або кільканадцять разів вищі за ті, що несуть, наприклад, емітенти акцій. Конструкція обчислення зборів від доходів, а не від прибутків, вдарить по стартапах", – сказав Богуцький. 

Він додав, що в частині можливостей, зокрема блокування інтернет-доменів, закон послуговується оціночними поняттями, які дають державі можливість довільного застосування таких рішень.

Богуцький також оцінив, що більшість відомостей, які прем’єр Дональд Туск представив під час таємної частини засідання Сейму, не мали такого характеру, й закликав до їх розсекречення. 

"Тема голосування дуже проста: як прикрити некомпетентність уряду, драматичну ситуацію в охороні здоров’я, провал учорашнього медичного саміту, гігантський дефіцит державних фінансів", – переконував президентський міністр.

Богуцький також запропонував разом написати "хороший закон (щодо криптоактивів) за два–три тижні". 

"Ми подамо його до Сейму і проголосуємо. Треба лише захотіти", – заявив він.

Прем’єр Туск натомість підкреслював, що закон має забезпечити безпеку держави, громадян та учасників ринку криптоактивів. 

"Я говорив про це детально, подаючи прізвища, числа, назви компаній і дати в неявній частині цього засідання", – сказав він, додаючи, що не може повторити цього у відкритій частині.

На його думку, вето президента в найкращому випадку випливало з "некомпетентності або недбалого підходу". Глава уряду переконував, що закон дає можливість діяти польським органам також щодо суб’єктів, зареєстрованих за межами країни, аби вони підлягали таким самим регуляціям, нагляду та прозорості, як і ті, що діють у Польщі.

"Не викликає сумнівів (...), що цей ринок дуже чутливий до можливості використання інструментів та методів діяльності іноземними службами, іноземними розвідками, мафією. (...) Проблема полягає в тому, щоб держава отримала правові інструменти, щоб не бути безпорадною, щоб клієнти, які часто стають жертвами зловживань і шахрайств, теж не були безпорадні", – сказав прем’єр.

Він наголосив, що йдеться про ситуацію, коли провідна компанія на цьому ринку, співфінансована російськими грошима, є ""водночас спонсором дій, якими цікавляться (...) найвищі партійні функціонери й лідери громадської думки з правого боку"".

"Чому, попри те, що ми маємо закон, який має захистити польський ринок, польського клієнта, президент накладає вето і робить це в інтересах компанії, де джерела є злочинними, де російська інфільтрація очевидна, і де їхній вплив у таборі правиці теж очевидний – вони є разючими (...)", – переконував прем’єр.

Туск закликав відхилити вето президента, оскільки, на його думку, закон дасть інструменти для контролю над частиною ринку криптоактивів із російськими впливами.

Міністр фінансів і економіки Анджей Доманський зазначив, що вето слід відхилити, оскільки закон "радикально ускладнив би діяльність нечесних суб’єктів із третіх країн". 

"У ситуації, якби суб’єкт порушував регулювання ЄС, польський нагляд міг би звернутися до регулятора з відповідної країни або міг би діяти сам. Але щоб це було можливим, мусить існувати регулятор – якщо його немає, ми не можемо виконувати розпорядження", – переконував він.

На думку міністра, положення щодо блокування сайтів прямо випливають із регламенту ЄС, а KNF могла б це робити лише після застосування всіх інших засобів. Він додав, що справляння зборів на регульованому ринку є чимось нормальним і має на меті забезпечити дохідну базу регулятора. За словами Доманського, ставки польських зборів не були максимальними, і регулятор міг застосувати нижчі суми.

"Дані безжальні. Від січня 2024 року ми маємо 5824 справи, які стосуються криптовалют. Ці справи стосуються польських громадян, шахрайств щодо польських громадян. Там реальні суми. У справах, які стосуються платформ, прокуратура лише у 107 випадках забезпечила криптовалют на суму 29 млн злотих. Чиї це гроші? Злочинців, які видурюють ці кошти у польських громадян", – сказав міністр юстиції Вальдемар Журек.

На його думку, треба відрізняти легальні платформи, контрольовані державними інституціями, від того, що зараз існує на цьому ринку, а зараз – як він оцінив – "Дикий Захід".

Канцелярія президента обґрунтовувала вето Кароля Навроцького тим, що закон передбачає, зокрема, можливість вимикання урядом сайтів компаній, що працюють на ринку криптовалют, одним кліком, а положення щодо блокування доменів є непрозорими й можуть призвести до зловживань.

Метою ветованого закону – ухваленого Сеймом 7 листопада цього року – є, зокрема, імплементація норм ЄС, тобто регламенту MiCA (The Markets in Crypto-Assets Regulation). Згідно з законом, нагляд за ринком криптоактивів мав здійснювати Комісія фінансового нагляду, оснащена відповідними наглядовими та контрольними інструментами. Уточнювалися деякі обов’язки емітентів токенів, прив’язаних до активів, та токенів, що є електронними грошима, а також постачальників послуг у сфері криптоактивів.

У разі порушення положень KNF могла б вносити до свого реєстру нечесні інтернет-домени, що використовуються для діяльності на ринку криптоактивів. Це мало б захистити клієнтів і ринок від таких суб’єктів. Закон також мав запровадити кримінальну відповідальність за злочини, скоєні, зокрема, у зв’язку з емісією токенів чи наданням послуг у сфері криптоактивів без попереднього повідомлення KNF.

Порушникам найсерйозніших положень загрожував би штраф до 10 млн злотих. Ветовані положення також передбачали регулювання інтернет-обмінників валют – вони також мали підпадати під нагляд KNF. Згідно із законом, інтернет-обмінники мали б вести для своїх клієнтів індивідуальні платіжні рахунки, що мало б захистити гроші клієнтів і дати їм можливість вільно ними розпоряджатися.

Опрац. Ihor Usatenko

iua/