Скарги України та Нідерландів проти Росії: рішення ЄСПЛ вже в середу
У середу Велика палата Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у Страсбурзі оголосить рішення у справі об’єднаних скарг України та Нідерландів проти Росії. Скарги стосуються порушень прав людини на території України з 2014 та 2022 років та збиття малайзійського авіалайнера над Донбасом.
У червні цього року Міністерство юстиції України наголосило, що це найбільша міждержавна скарга, яка перебуває на розгляді у Страсбурзькому трибуналі. Йдеться про чотири скарги, які були об'єднані в одну і за якими (до приєднання останньої) ЄСПЛ вже ухвалив історичне рішення у 2023 році.
Вперше до ЄСПЛ звернулася (у 2014 році) Україна, яка подала скаргу проти Росії щодо порушень прав людини після початку конфлікту на Донбасі. Україна посилається на випадки катувань, арештів, примусової праці та знищення майна на територіях східної України, над якими Київ втратив контроль у 2014 році. Наступна скарга "Україна проти Росії" стосується викрадення та незаконного переміщення українських дітей у період після 2014 року. Третя скарга, подана у 2020 році Нідерландами, стосується обставин збиття малайзійського пасажирського літака над східною Україною 17 липня 2014 року. Тоді загинули 298 людей.
У цих трьох об'єднаних справах 25 січня 2023 року ЄСПЛ ухвалив рішення, яке, хоча і не було судовим вироком, але стало проривом. Тоді Суд постановив, що Росія може бути стороною-відповідачем через "вирішальний ступінь" її впливу в так званих народних республіках, створених на Донеччині та Луганщині. Таким чином, ЄСПЛ відхилив аргументи Росії про те, що справа стосується подій, які відбулися за межами її території. Це був перший суд, який визнав, що конфлікт на Донбасі є міждержавним, а не внутрішньоукраїнським, як стверджувала Росія.
Наступним етапом цієї справи стало додавання 23 лютого 2023 року четвертої скарги, також поданої Україною, яка стосувалася подій після 2022 року. У цій скарзі Росія звинувачується в порушеннях прав людини на території України під час повномасштабного вторгнення.
Заявник стверджує: Україна та Нідерланди звинувачують Росію у порушенні статей Європейської конвенції з прав людини щодо: права на життя (стаття 2), заборони катувань та нелюдського поводження (стаття 3), заборони примусової праці (пункт 2 статті 4), права на свободу та особисту недоторканність (стаття 5), право на свободу думки, совісті та релігії (стаття 9), право на свободу вираження поглядів (стаття 10), право на свободу мирних зібрань (стаття 11), право на ефективний засіб правового захисту від порушень Конвенції (стаття 13) та заборона дискримінації (стаття 14).
На початковому етапі розгляду справи російську державу представляв суддя, який згодом відмовився від участі у справі.
Загалом 26 держав зробили письмові або усні заяви під час розгляду скарг.
Після агресії проти України Росія була виключена з Ради Європи та вирішила не виконувати рішення ЄСПЛ, ухвалені після березня 2022 року. Незабаром після цього, у вересні 2022 року, вона перестала бути учасницею Європейської конвенції з прав людини, а отже, не підпадає під юрисдикцію ЄСПЛ. Однак Суд все ще має юрисдикцію розглядати скарги, подані до цієї дати, і вважає, що Росія зобов'язана виконати рішення у цих справах. РФ, з іншого боку, відмовляється виконувати рішення трибуналу.
Anna Wróbel (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
