Про PAP.pl

PAP.pl - це портал найбільшого інформаційного агентства в Польщі, що збирає, систематизує та передає об'єктивну та всебічну інформацію з країни та з-за кордону. На порталі користувачі можуть ознайомитися з добіркою найважливіших повідомлень і репортажів, доповнених фотографіями та відео.

Спікер Сейму Литви підкреслив співпрацю з Польщею та підтримку України

Спікер Сейму Литви Юозас Олекас заявив, що Варшаву та Вільнюс поєднує стратегічне партнерство, а Польща є ключовим торговельним партнером Литви. За його словами, країни реалізують спільні інфраструктурні проєкти та надають Україні значну підтримку в обороні проти Росії.

Спікер Сейму Литви Юозас Олекас. Fot. PAP/Tomasz Gzell
Спікер Сейму Литви Юозас Олекас. Fot. PAP/Tomasz Gzell

"Я вважаю, що Польща та Литва є стратегічними партнерами та добрими сусідами. Перш за все, ми з великою турботою ставимося до безпеки своєї країни та всього регіону, а також активно підтримуємо Україну як у її прагненні до Європи, так і до миру", – зазначив Олекас.

 

Спікер литовського Сейму (Sejmasu) підкреслив, що Польща є найважливішим торгівельним партнером Литви, а обидві країни реалізують важливі інфраструктурні проекти. Це Rail Baltica і Via Baltica – тобто залізничне та автомобільне сполучення з Польщі до країн Балтії, а також Harmony Link – з’єднання електроенергетичних мереж обох країн, перерахував литовський політик.

Олекас зазначив, що також ведеться інтенсивна робота над посиленням безпеки всього східного флангу НАТО. Нещодавно литовський Сейм ухвалив закон про створення полігону в Капчяместісі. Об'єкт буде побудовано в найвужчій частині Сувальського коридору – на території Польщі та Литви, яку від Білорусі відокремлює російська Калінінградська область.

"Деякі військові кажуть, що це може стати місцем агресії, тому створення цього полігону саме в цьому місці є цілком обґрунтованим", – пояснив співрозмовник PAP, який, перш ніж обійняти посаду голови литовського парламенту, багато років був міністром оборони цієї країни. Він додав, що Литва "відчуває підтримку польського міністерства оборони" щодо цього проєкту. Олекас зазначив, що на полігоні зможуть проводити навчання також війська НАТО, зокрема польські солдати.

 

"Роботи ведуться дуже інтенсивно. Я думаю, що це підвищить безпеку регіону", – зазначив він.

Відповідаючи на запитання про напруженість у трансатлантичних відносинах у контексті війни Росії з Україною, Олекас наголосив, що слід і надалі підтримувати Київ, а навіть збільшити допомогу українській стороні, стежити за дотриманням санкцій, накладених на Москву, прискорити процес вступу України до Європейського Союзу та підготуватися до відбудови. 

"Литва витрачає 5,38% свого ВВП (на оборону – PAP), і частина цих коштів виділяється на Україну. Я знаю, що Польща також дуже сильно допомагає Україні – і Польща є тут дуже хорошим прикладом для Європи, а також для Сполучених Штатів, що ця допомога має бути продовжена", – сказав спікер литовського Сейму.

 

На його думку, потрібно показати агресору, що ця допомога не припиняється "і ми не зупиняємося, бо кожна наша зупинка є дуже сильним імпульсом для агресора Путіна та путінського режиму.

"Немає сумнівів, що наша безпека та безпека Польщі залежать від ситуації в Україні та її перемоги", – наголосив литовський політик.

 

Говорячи про військову співпрацю між Литвою та Польщею, Олекас назвав її "дуже важливою та дуже міцною". 

"Це не лише спільні навчання та різні військові операції, в яких ми разом беремо участь. Польща вже кілька років поспіль також забезпечує охорону литовського повітряного простору", – сказав він, маючи на увазі місію НАТО Baltic Air Policing, яка захищає повітряний простір країн Балтії. Польща вже багато років активно бере участь у цій програмі.

 

"Дуже важливим є також розвиток оборонної промисловості. Я хотів би згадати про вільну економічну зону на польсько-литовському кордоні, яка могла б бути створена і забезпечити ще кращі умови для розвитку оборонної промисловості", – додав співрозмовник PAP.

У розмові також було порушено тему польської меншини в Литві та спірного протягом багатьох років питання написання польських прізвищ в офіційних литовських документах. У 2022 році було прийнято положення, що дозволяють використовувати деякі знаки, яких немає в литовському алфавіті, але вони все ще не охоплюють польські діакритичні знаки. Польська меншина не задоволена цим рішенням і прагне подальших змін у законодавстві.

"Щодо питання написання імен та прізвищ, у литовському Сеймі ми підготували три пропозиції (щодо внесення змін — PAP) до закону, який стосується цього питання", – сказав Олекас. Він додав, що цього тижня обговорював ці питання як зі спікерами польського Сейму та Сенату.

 

"У певному сенсі ми також узяли на себе зобов’язання, щоб усі ці питання зрештою були врегульовані, – запевнив він.

Голова литовського Сейму зазначив, що "як у Литві, так і в Польщі, що стосується питань національних меншин та їхніх прав, ми дійсно просунулися вперед, і наші національні меншини по обидва боки мають справді хороші умови".

Jerzy Adamiak (PAP)

Опр. Roman Havryshchak

hav/

Загальнодоступні послуги PAP