Ставлення Папи Франциска до війни в Україні залишилося неоднозначним
Ставлення Папи Франциска до агресії Росії проти України залишилося неоднозначним. Попри гуманітарну підтримку та заклики до припинення війни, він тривалий час відкрито не називав агресора і виступав проти надання зброї. Свою поїздку до Києва він поставив у залежність від візиту до Москви.
З моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року Папа Франциск намагався сприяти мирним переговорам. Вже 25 лютого він здійснив неофіційний візит до російського посольства при Святому Престолі, де висловив стурбованість війною. Тоді ж він закликав подбати про дітей, хворих і всіх, хто страждає. Увечері того ж дня Папа зателефонував очільнику Української Греко-Католицької Церкви Архиєпископу Святославу Шевчуку. Своєю чергою, в телефонній розмові з президентом України Володимиром Зеленським Франциск висловив свій "глибокий біль у зв'язку з трагічними подіями, що розгортаються в Україні".
Папа неодноразово публічно засуджував війну, називаючи її "варварством", найбільшими жертвами якої є звичайні люди, особливо жінки, діти, люди похилого віку та хворі.
Заклик до миру повторювався у промовах Папи протягом наступних місяців. Він часто підкреслював, що "війна – це поразка людства". Він також закликав міжнародну спільноту "взяти на себе зобов'язання покласти край цій огидній війні".
Він називав "божевіллям" збільшення витрат на озброєння до 2% ВВП. "Справжньою відповіддю є не більше зброї, подальші санкції та військово-політичні альянси, а інший спосіб управління світом; не шляхом показування зубів", – сказав Папа під час аудієнції 24 березня 2022 року.
Першу велику хвилю негативних коментарів викликало інтерв'ю Франциска в травні 2022 року для італійської газети Corriere della Sera. У ньому він заявив, що однією з можливих причин російської агресії проти України та позиції Путіна могло бути "НАТО, що гавкає у двері Росії". ЗМІ тоді звинуватили його в наївності, непідготовленості та політичному інфантилізмі.
Крім того, попри запрошення як української влади, так і духовенства країни, Папа Римський поставив свій візит до Києва в залежність від зустрічі з російським президентом. "Я поки що не їду до Києва. (...) Я повинен спочатку поїхати до Москви, я повинен зустрітися з Путіним", – сказав він в одному з інтерв'ю. Влада в Києві оцінила ці слова Папи як такі, що "вписуються в наратив російської влади".
Однак, Ватикан продовжував вести дипломатичні переговори щодо припинення війни в Україні. Папа використовував симетричність у своїй риториці, намагаючись знайти баланс між, з одного боку, турботою про долю українців і засудженням війни, а з іншого – збереженням можливості для діалогу з Росією.
На думку ватиканського дослідника д-ра Аркадіуша Стемпіна, позиція Франциска випливала насамперед із "бачення війни як явища з категорії абсолютного зла, якому обов'язково треба запобігти. Без нюансування того, хто у війні є агресором, а хто жертвою".
Публічну критику на адресу Папи спричинили також його слова у серпні 2022 року після вбивства Дарії Дугіної, дочки Олександра Дугіна – кремлівського ідеолога і соратника Путіна. "Я думаю про цю бідну дівчину, яка підірвалася на бомбі, закладеній під сидінням автомобіля. Невинні платять за війну, невинні. Подумаймо про цю реальність. І скажімо собі: війна – це безумство. І ті, хто заробляє гроші на війні, на торгівлі зброєю, є злочинцями. Вони вбивають людство", – зазначив Папа.
Франциск не закликав Володимира Путіна припинити насильство в Україні до жовтня 2022 року, а в листопаді в інтерв'ю бельгійським ЗМІ заявив, що агресію проти України здійснила Росія. Однак, за його оцінкою, винуватцями війни є не росіяни, а торговці зброєю і найманці, "які ставляться до цієї війни як до авантюри". Він також підкреслював, що "має велику любов до російського народу і великі почуття до українського".
У листопаді 2022 року, в умовах відсутності чіткої позиції Ватикану щодо війни в Україні, яка сприймалася громадськістю як небажання прямо критикувати Росію за її агресію, Папа в інтерв'ю єзуїтському журналу America пояснив, що не згадує президента Росії Володимира Путіна на ім'я, бо в цьому нема потреби.
"Іноді я намагаюся не бути точним, щоб не образити, а скоріше засуджувати в цілому, хоча добре відомо, кого я засуджую", – заявив він.
В інтерв'ю також прозвучали слова про те, що "найжорстокішими є, можливо, вихідці з Росії, але не з російської традиції, такі як чеченці, буряти і так далі". Пізніше Москва заявила, що Святий Престол вибачився за ці слова. Однак речник Ватикану Маттео Бруні 15 грудня 2022 року лише визнав, що з російською стороною були "дипломатичні контакти" з приводу заяви Папи.
Франциск також у березні 2023 року в інтерв'ю двотижневику Tertio та бельгійському єпископському порталу CathoBel не став однозначно ні на бік українців, ні на бік росіян.
"Це дуже боляче для мене, і я не можу вибрати, на чиєму боці бути. Війна сама по собі є злом", – сказав він.
Водночас Папа регулярно приймав у Ватикані посланців президента України Володимира Зеленського. Сам президент зустрівся з Франциском лише 13 травня 2023 р. Темою розмови була гуманітарна та політична ситуація, спричинена війною.
Чергову полеміку викликала заява Папи від 25 серпня 2023 року, цього разу адресована до близько 400 молодих людей, які зібралися на Всеросійській зустрічі католицької молоді в Санкт-Петербурзі. Під час телемосту в імпровізованій промові Франциск закликав їх ніколи не забувати про свою спадщину. "Ви – діти великої Росії, великої Росії святих, царя, великої Росії Петра I, Катерини II, цієї великої імперії, з такою великою культурою і великою людяністю. Ніколи не відмовляйтеся від цієї спадщини. Ви є спадкоємцями матінки-Росії, йдіть вперед разом з нею. І я дякую вам за ваш спосіб буття, за те, що ви є росіянами", – сказав Папа.
Хвилю критики в Європі викликали також слова Папи в інтерв'ю швейцарському телебаченню в березні 2024 року, коли він запропонував Україні вивісити "білий прапор", тобто капітулювати.
"Сильнішим є той, хто бачить ситуацію, хто думає про націю, хто має відвагу білого прапора для переговорів. Сьогодні можна вести переговори за допомогою міжнародних сил", – сказав Франциск.
Окрім дипломатичних зусиль, протягом усього конфлікту в Україні Папа Римський підтримував жителів обстрілюваних міст і біженців духовно і матеріально, відправляючи туди вантажі з харчами та найнеобхіднішим обладнанням – загалом 250 вантажівок. Папський елемозинарій кардинал Конрад Краєвський вже 9 разів приїжджав в Україну за його дорученням. Вперше він поїхав ще на початку березня 2022 року. У 2024 році він відвідав Зборівський район Тернопільської області, щоб передати тамтешній центральній лікарні автомобіль швидкої допомоги, обладнаний мобільним реанімаційним центром, подарований Папою Римським. Востаннє кардинал був в Україні в грудні 2024 року, коли привіз медичний автофургон, який дозволяє проводити операції. Він також привіз шість ультразвукових апаратів для лікарень, які були зруйновані та розбомблені.
Одним із духовних кроків Папи був акт посвячення людства, особливо Росії та України, Непорочному Серцю Марії, який він здійснив 25 березня 2022 року, на свято Благовіщення. "Посвячення світу Марії, яке здійснив Іван Павло II, сприяло падінню комунізму. Ми віримо, що тепер це також призведе до закінчення війни", – сказав Архиєпископ Мечислав Мокшицький, Митрополит Львівський Української Єпископської Конференції, в коментарі PAP.
Пацифістські заяви Папи можна зрозуміти в контексті його вчення, особливо його енцикліки Fratelli Tutti про братерство і соціальну дружбу, виданої 3 жовтня 2020 року. У ній він зазначив, що хоча "Катехизм Католицької церкви говорить про можливість законного захисту за допомогою збройної сили, що означає демонстрацію того, що існують певні "суворі умови морального права", але "легко впасти в надмірно широке тлумачення цього можливого права".
"Тому ми більше не можемо думати про війну як про рішення, оскільки ризики, ймовірно, завжди будуть переважувати гіпотетичну корисність, яку їй приписують. Зіткнувшись з цією ситуацією, сьогодні дуже важко підтримувати раціональні критерії, розроблені в попередні століття, щоб говорити про можливість "справедливої війни", – написав Франциск.
Наступного дня після того, як президент України Володимир Зеленський підписав закон про заборону релігійних організацій, пов'язаних з Російською Православною Церквою (25 серпня 2025 року), Папа Римський розкритикував український закон, хоча він є лише главою Католицької Церкви. Православ'я є окремою деномінацією з погляду доктрини, богослужіння та організації.
"Жодна християнська Церква не повалена прямо чи опосередковано. Церкви не переміщуються", – сказав Франциск під час зустрічі з вірянами у Ватикані. Він визнав, що "зростає" занепокоєння щодо свободи тих, хто молиться, адже "той, хто молиться по-справжньому, завжди молиться за всіх". "Якщо хтось чинить зло проти свого народу, він буде винним, але він не міг вчинити зло, бо молився. Тож нехай дозволять молитися тим, хто перебуває в Церкві, яку вони вважають своєю", – закликав Папа.
Magdalena Gronek (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
