Sueddeutsche Zeitung: польсько-німецькі відносини в найкращому разі залишаються прохолодними
"Через 35 років після підписання Договору про добросусідство польсько-німецькі відносини в найкращому разі можна назвати прохолодними, а однією з причин цього є невирішене питання виплат польським жертвам війни та окупації", – пише в середу газета Sueddeutsche Zeitung.
"Польща і Німеччина відзначають 35-річчя підписання Договору про добросусідство. Річниця не стала приводом для великих жестів. Глави урядів або президенти обох країн не зустрінуться. У Берліні відбудеться зустріч міністрів закордонних справ, а у Варшаві – міністрів оборони. Відносини між обома країнами навіть найбільші ентузіасти визначають у найкращому разі як прохолодні. Інші кажуть, що уряди на чолі з Дональдом Туском і Фрідріхом Мерцом роблять усе, щоб втратити будь-які шанси на зближення", – написала Вікторія Гроссман у коментарі, опублікованому на сторінках авторитетного мюнхенського видання.
Авторка звертає увагу, що Туск і Мерц політично близькі, адже їхні партії належать до однієї Європейської народної партії. Однак їх розділяє тема, яка "з кожним днем стає дедалі нагальнішою, але водночас настільки незручною, що обидві сторони, схоже, уникають її".
До 35-річчя договору не буде здійснено виплат ще живим жертвам нацистської окупації в Польщі, попри заклики німецько-польських інституцій та громадських організацій. Йдеться про менш ніж 50 тисяч людей похилого віку, які перебувають у складному матеріальному становищі.
Гроссман зазначає, що польська сторона хотіла б, аби допомога мала форму щомісячних виплат. За її словами, Дональд Туск пригрозив, що якщо німецька сторона не знайде рішення, Польща здійснюватиме такі виплати з власного бюджету, що стало б "максимальною компрометацією" для Німеччини.
SZ нагадує, що два роки тому уряд Туска відкинув німецьку пропозицію щодо виділення 200 млн євро, визнавши її недостатньою. Прем’єр побоювався реакції з боку правоконсервативної партії "Право і справедливість", яка вимагає репарацій у розмірі 1,3 трлн євро.
"Отже, Мерц має знайти кошти, яких немає в бюджеті жорсткої економії. А Туску довелося б захищати у своїй країні домовленість, яку неодмінно критикували б", – зазначає Гроссман.
На думку оглядачки, "тепер хід за Німеччиною". Водночас обидві сторони мають проблеми з політичним маркетингом, а через це страждають потреби жертв.
Як пише Гроссман, виходом могло б стати використання Фонду польсько-німецького примирення, який має базу даних жертв. За його допомогою уряд Німеччини міг би чітко пояснити суспільству, кому і чому виплачуються кошти.
"Поки німці запитують, чи були їхні дідусі членами НСДАП, поляки того самого віку запитують, що довелося пережити їхнім дідусям під час примусових робіт. Саме таку реальність мають усвідомити німецькі політики, які відвідують Польщу", – зазначає видання.
Польський уряд також міг би за допомогою Фонду пояснити, кому була надана допомога, що дозволило б заспокоїти потенційних критиків. Передусім ідеться про жертв, які помирають, поки в Берліні шукають відповідний рядок у бюджеті.
"Для обох урядів ці виплати стали б справжнім кроком до кращих відносин, а отже були б безцінними", – підсумовує Вікторія Гроссман на сторінках SZ. (PAP)
Опрац. Ihor Usatenko
iua/
