SZ: тріщини між Мерцом і Макроном у політиці щодо України
Після успіху зустрічі в Берліні з питання України канцлер Німеччини Фрідріх Мерц опинився в оборонній позиції. "Президент Франції Емманюель Макрон проштовхнув свій план фінансування допомоги Києву, який не передбачає передачу конфіскованих російських активів, а тепер замислюється над телефонною розмовою з Владіміром Путіним", - пише Sueddeutsche Zeitung.
"Упродовж останніх місяців Фрідріх Мерц справляв враження політика, який тримає у своїх руках усі важелі європейської політики щодо України. Нині ж, як видається, саме Емманюель Макрон прагне повернути собі роль європейського лідера", – зазначає SZ у вівторок.
Газета нагадує про нещодавню заяву Макрона, що найближчими днями він вирішить, чи проводити особисту телефонну розмову з російським лідером.
"Москва відреагувала позитивно. Мерц, очевидно, не був посвячений у цей план", – підкреслюється в коментарі.
SZ звертає увагу на "лаконічну" реакцію Німеччини. Заступник речника уряду в Берліні наголосив, що Мерц "присвятив дуже багато часу, політичного капіталу й енергії" створенню перспектив миру та забезпеченню єдності європейських країн.
На думку авторів коментаря, цим Мерц хотів дати зрозуміти, що не вважає спроби Макрона домовитися про телефонний дзвінок Путіну ані розумним внеском у мирний процес, ані кроком на користь європейської солідарності.
SZ підкреслює, що на відміну від свого попередника Олафа Шольца, який чотири рази розмовляв телефоном із Путіним, Мерц жодного разу не контактував із російським лідером. Мерц і його радники роблять ставку не на особисті контакти з Кремлем, а на посилення позицій України в переговорах зі США.
Телефонна розмова Макрона з Путіним могла б посіяти сумніви щодо спільного фронту європейських держав. На останньому саміті ЄС склалося враження, що Мерц і Макрон рухаються в різних напрямках. Поки канцлер Німеччини просував ідею підтримки України так званою репараційною позикою, профінансованою з заморожених російських активів, Макрон виступав за допомогу з бюджету ЄС.
"У Брюсселі переможцем у цій суперечці виявився Макрон", – оцінює видання.
Французькому президентові вдалося проштовхнути "план Б", завдяки якому Угорщина, Словаччина та Чехія не наклали вето на спільне запозичення ЄС. Успіхом Мерца є тривале замороження російських активів, однак для загальної європейської громадської думки канцлер постає "великим невдахою".
Лідером опору рішенню, яке підтримував Мерц, був прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер, який побоювався гігантських позовів з боку Росії. Щоб не провокувати Німеччину, глава бельгійського уряду нібито порадив медіа "не впадати в тріумфалізм".
"Те, що Макрон тепер став опонентом Мерца, безумовно, відповідає інтересам бельгійця", – підсумовує Sueddeutsche Zeitung. (PAP)
Опрац. Ihor Usatenko
iua/
