Трамп погодився на двотижневе припинення вогню між США та Іраном
Президент США Дональд Трамп заявив у середу, що погодився підтримати запропоноване Пакистаном двотижневе перемир’я за умови, що Іран негайно відкриє Ормузьку протоку для судноплавства. У Тегерані відповіли, що готові забезпечити прохід суден цим маршрутом "у координації зі збройними силами Ірану".
"Після розмов із прем’єр-міністром Пакистану Шехбазом Шаріфом і начальником штабу армії Асімом Муніром, які закликали мене утриматися від застосування руйнівної сили проти Ірану вже цього вечора за умови, що Ісламська Республіка Іран погодиться на повне, негайне і безпечне відкриття Ормузької протоки, я погоджуюся призупинити бомбардування та атаки на Іран на два тижні", – написав Дональд Трамп у Truth Social.
Він додав, що перемир’я буде "взаємним", а причиною згоди з його боку "є значний прогрес у переговорах щодо довгострокового миру" з Іраном.
"Ми отримали від Ірану пропозицію з 10 пунктів і вважаємо, що вона є практичною основою для переговорів. Майже всі спірні питання минулого вже узгоджені між США та Іраном, і двотижневий термін дозволить доопрацювати та укласти угоду", – повідомив президент США.
Він зазначив, що, виступаючи від імені Сполучених Штатів, "а також як представник країн Близького Сходу", він має честь повідомити, що "ця тривала проблема близька до вирішення".
Представник Пентагону заявив ЗМІ, що військові дії США припинені. Цитований агентством AP представник американських збройних сил уточнив, що оборонні дії тривають.
Іранська Вища рада національної безпеки підтвердила, що влада в Тегерані прийняла пропозицію Пакистану. За даними газети New York Times, яка посилається на представників іранської влади, перемир'я затвердив новий верховний лідер країни аятолла Моджтаба Хаменеї.
Американська газета написала, що Іран прийняв цю пропозицію не тільки після "гарячкових зусиль" Пакистану, але й під впливом Китаю, який нібито втрутився у цю справу "в останній момент" і звернувся до Ірану, зокрема, з проханням проявити гнучкість.
Іранські державні ЗМІ, на які посилається Reuters, писали, зокрема, про "принизливий відступ" президента США та наголошували, що Тегеран здобув перемогу, а також закликали суспільство до єдності та пильності "до остаточного узгодження деталей перемоги".
Влада в Тегерані також оголосила, що в п’ятницю, 10 квітня, у столиці Пакистану Ісламабаді розпочнуться мирні переговори між Іраном і США. Речниця Білого дому Керолайн Левітт сказала лише, що тривають переговори з цього приводу, але не підтвердила, що було досягнуто остаточних домовленостей.
Вона також оголосила, що двотижневе перемир’я з Іраном є "перемогою Сполучених Штатів", а Ормузька протока буде знову відкрита. Однак досі не зрозуміло, на що погодилися обидві сторони.
Голова МЗС Ірану Аббас Арагчі підтвердив у заяві, що Тегеран призупинить на два тижні "оборонні операції", а безпечне судноплавство через Ормузьку протоку "буде можливим у координації зі збройними силами Ірану та з належним урахуванням технічних обмежень".
Оголошення про припинення вогню відбулося менш ніж за 90 хвилин до закінчення ультиматуму, який поставив Ірану президент США, тобто о 2-й годині за центральноєвропейським часом у середу. Ще у вівторок Трамп попереджав, що "цієї ночі загине вся цивілізація". Раніше він погрожував знищити всі мости та електростанції, якщо Іран не укладе угоду і не відкриє Ормузьку протоку.
У понеділок президент США назвав іранську контрпропозицію з 10 пунктів, яка була відповіддю Тегерана на 15-пунктовий план США, "значущою, але недостатньою". Наразі вона стала основою остаточної угоди. Натомість Іран раніше заявляв, що не дозволить судноплавство через Ормузьку протоку, доки не буде укладено повну мирну угоду.
За даними, зокрема, The New York Times, пропозиція Тегерана може передбачати повне скасування санкцій проти Ірану, а також збереження за країною права не відмовлятися повністю від ядерних матеріалів і не згортати програму зі збагачення урану.
Відразу після заяви Трампа про перемир'я з Іраном ціни на нафту значно знизилися; вартість американської West Texas Intermediate (WTI) впала приблизно на 13%, до рівня нижче 100 доларів (98 доларів) за барель.
З Вашингтона Oskar Górzyński (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
