У Луцьку відслужили поминальну месу пам'яті жертв Волинської трагедії
У неділю в римо-католицькому катедральному соборі св. ап. Петра і Павла в Луцьку на Волині відбулася урочиста поминальна меса, яка вшановувала пам’ять жертв Волинської трагедії (Волинської різанини). Богослужіння очолив ординарій Кам’янець-Подільської дієцезії єпископ Едвард Кава.
У заході взяли участь представники польської меншини, що проживає в Україні, польські дипломати та представники влади Волинської області. Прибула також численна група учасників XIII Волинського мотопробігу.
Єпископ Едвард Кава в розмові з PAP зазначив, що добре, що поляки й українці нарешті починають говорити про Волинську різанину (такої термінології притримуються польська сторона, тоді коли українці вживають термін "Волинська трагедія" - PAP).
"Я вважаю, що зараз настав вдалий етап зрілості, аби цю болісну тему дійсно остаточно відкрити. Ми повинні підійти до цього питання з великою делікатністю, але й відповідальністю. Насамперед жертви Волинської різанини Волинських вбивств потребують, щоб були встановлені їхні імена, місця поховань і місця вбивств. Необхідна ексгумація", — наголосив він.
Священнослужитель додав, що кожна жертва має бути знана на ім’я, аби за неї можна було молитися.
"Щоб ми могли молитися за кожну людину, кожну вбиту дитину, за кожну жінку. Це дуже важливо, адже це були живі люди, яких, на жаль, жорстоко вбили", — сказав єпископ.
На його думку, "пробудження пам’яті" є важливим не лише для поляків, а й для українців.
"Я вірю, що це допоможе не лише полякам зцілити рани, а й нам в Україні це потрібно, аби стати перед правдою, щоби з цією правдою зіткнутися. Я переконаний, що це дуже зміцнить відносини між Польщею та Україною, між нашими народами. Це також вилікує всі ці рани й остаточно завершить цю тему", — підкреслив Кава.
У п’ятницю виповнилося п’ятницю минає 82 роки з дня кульмінації трагічних подій на Волині та інших регіонах колишньої ІІ Речі Посполитої, внаслідок якої в 1940-х роках представники українських націоналістичних формувань з ОУН-УПА вбили десятки тисяч поляків. 11 липня 1943 року, коли загони УПА напали на майже 100 польських населених пунктів на Волині, став апогеєм цієї різанини. Ці події увійшли в історію як "Кривава неділя".
Польща й Україна вже багато років мають розбіжності у трактуванні ролі Організації українських націоналістів (ОУН) і Української повстанської армії (УПА).
Якщо для польської сторони це — односторонній злочин геноциду, який заслуговує на однозначне засудження, то для багатьох українців це сторінка симетричного збройного конфлікту, відповідальність за який несуть обидві сторони. До того ж українці часто підкреслюють, що розглядають діяльність ОУН і УПА через призму антирадянськості та антинацистської боротьби, а не через антипольські акції та настрої. (PAP)
Опрац. Ihor Usatenko
iua/
