У неділю — другий тур президентських виборів у Румунії. Результат непередбачуваний
У неділю в Румунії відбудеться другий тур повторних президентських виборів. У ньому зійдуться два кандидати, які перебувають поза межами політичного істеблішменту: правий націоналіст Джордже Сіміон та ліберал, мер Бухаресту Нікушор Дан. Опитування показують, що їхні шанси майже рівні.
Вибори проходять у тіні суперечливого рішення Конституційного суду, який анулював голосування в першому турі у листопаді 2024 року. Тоді переможцем першого туру виборів став маловідомий проросійський радикал Келін Джорджеску, який здобув популярність завдяки кампанії в TikTok. Рішення суду було ухвалене на підставі розвідданих, які вказували на зовнішнє втручання, натякаючи таким чином на Росію.
Цей судовий вердикт розділив суспільство: частина румунів вважає його обґрунтованим, інші ж переконані, що це лише інструмент у руках корумпованих еліт, які таким чином намагалися втриматися при владі.
Зростаюче розчарування виборців політичним істеблішментом призвело до того, що у другий тур вийшли двоє кандидатів, які у передвиборчій кампанії позиціонували себе як політики поза системою, що кидають виклик чинному політичному ладу.
У другому турі зійдуться лідер радикально правої партії AUR (рум. Alianța pentru Unirea Românilor, укр. Альянс за єдність румунів) Джордже Сіміон і проєвропейський мер Бухареста Нікушор Дан. Кандидат від істеблішменту Крін Антонеску, висунутий лівоцентристською правлячою коаліцією, був виключений з фінального голосування.
Передвиборчі опитування показують, що Сіміон і Дан мають дуже близькі шанси, і надзвичайно важко передбачити, хто переможе в боротьбі за президентське крісло в палаці Котрочень.
"Результат є вкрай непередбачуваним", — зазначає в розмові з PAP аналітик Інституту Нової Європи Якуб Бєлямович.
Коментатори румунської політики нагадують про ненадійність соціологічних опитувань, які зовсім не передбачили листопадової перемоги Георґеску. Тож нині може бути недооцінено і Сіміона, який перебрав на себе велику частину електорату Джорджеску, апелюючи до подібних націоналістичних настроїв і називаючи анулювання виборів "державним переворотом".
До того ж частина опитувань не враховує численну румунську діаспору, серед якої Сіміон користується особливою популярністю. У першому турі він отримав серед неї 61% голосів, тоді як серед усіх виборців — лише 41%.
"Хоча багато емігрантів користуються вищим рівнем життя і кращими державними послугами в інщих країнах ЄС, вони досі відчувають глибоке розчарування румунським політичним класом, якого звинувачують у своїй вимушеній еміграції. Тому значна частина діаспори в Західній Європі схильна підтримувати антисистемних кандидатів, таких як Сіміон", — пояснює Бєлямович.
Результат виборів матиме велике значення для зовнішньополітичного курсу Бухареста. Румунія — важлива держава на східному фланзі НАТО, яка, як і Польща, служить ключовим логістичним хабом для військової допомоги Україні.
"З одного боку, ми маємо Дана, прихильника чітко проєвропейського і проукраїнського курсу. З іншого — типового популіста, який сам по собі не є проросійським, але його риторика може бути вигідною Кремлю", — вважає Бєлямович.
Сіміон засудив вторгнення в Україну, назвав російського лідера Владіміра Путіна "воєнним злочинцем", а можливість виходу країни з НАТО — "катастрофою". Водночас він має намір припинити військову допомогу Україні, адже, за його словами, "зараз час для миру, а не для війни". Цю фразу він запозичив у лексиконі Дональда Трампа.
Його погляди викликають занепокоєння щодо напряму зовнішньої політики Румунії, особливо з огляду на те, що президент має широкі повноваження в питаннях безпеки, здійснюючи нагляд за розвідкою та армією.
"Втім, його обрання не означає автоматичного потрапляння Румунії в обійми антиєвропейських чи антиукраїнських сил", — заспокоює Бєлямович.
Незалежно від того, хто переможе в неділю — Сіміон чи Дан, на політичній арені все одно настане період політичного співіснування (т.зв. когабітації), оскільки новий президент буде змушений ділити владу з коаліційним урядом Націонал-ліберальної партії Румунії та UDMR — партії, що представляє угорську меншину. Вони зможуть стримувати ініціативи глави держави.
За словами Бєлямовича, навіть у разі перемоги Сіміона про реальні зміни у зовнішній політиці можна буде говорити лише тоді, коли майбутній уряд буде сформований правими партіями, зокрема AUR.
"Перший крок — оголошення нових парламентських виборів, другий — пошук більшості, третій — формування альтернативного уряду. Тоді це справді означатиме різкий поворот у курсі Румунії", — оцінює аналітик.
З Бухареста Maria Wiśniewska (PAP)
Опрац. Ihor Usatenko
iua/
