У Польщі пройшли перші дебати за участю всіх кандидатів: багато суперечливих заяв
Закон про аборти, житлова політика, міграція та оборона – такими були теми дебатів від газети Super Express, перших дебатів за участю всіх кандидатів у президенти. Дискусії були затьмарені суперечливими заявами Гжегожа Брауна та Мацєя Мацяка. Магдалена Беят оголосила звернення до прокуратури після слів Брауна.
Дебати від Super Express стали першими в цій кампанії за участю всіх 13 зареєстрованих кандидатів у президенти. Новою була і формула – кожен кандидат ставив по одному питанню трьом кандидатам, двоє з яких він обирав сам, а ім'я третього визначалося жеребкуванням. У другому раунді кандидати мали по 90 секунд для підбиття підсумків та виголошення заяв.
Серед тем, про які кандидати запитували своїх конкурентів, були міграційна політика, безпека, в тому числі витрати на оборону і призов до армії, міграційна політика, житлове питання, введення євро в Польщі, закон про аборти та відносини між державою і церквою.
Кандидата від "Права і справедливості" (ПіС) Кароля Навроцького запитали про його заяви щодо кадастрового податку. "Я буду вашим захисником від кадастрового податку. (...) Це те, що я також задекларував у своєму податковому договорі з поляками", – звернувся Навроцький до присутніх. Він зазначив, що патологію володіння десятком квартир необхідно приборкати. Кандидатка від "Лівиці" Магдалена Бєят звинуватила його в тому, що він не знає, про що говорить. Вона пояснила, що податок на третю квартиру слугуватиме обмеженню ставлення до квартир як до інвестицій. "Ви говорите нісенітницю, тому що більшість людей не мають трьох, чотирьох, п'яти квартир", – зазначила вона.
Кшиштоф Становський (журналіст) звинуватив кандидата в президенти Рафала Тшасковського в непослідовності у питанні мігрантів на польсько-білоруському кордоні. "Я пропустив момент, коли закінчилися мігранти, яких ми повинні обіймати, і почалися агресивні загарбники", – сказав Становський. Тшасковський відповів, що емпатія до людей не суперечить жорсткій позиції щодо кордону.
Марек Якуб'як (член групи "Вільні республіканці") запитав Тшасковського, чи підпише він на посаді президента закони, що лібералізують законодавство про аборти, закон про цивільне партнерство і рішення, що дозволяють гомосексуальним парам всиновлювати дітей. Кандидат "Громадянської платформи" повторив, що він виступає за право на аборт до 12 тижня вагітності. Він додав, що також виступає за закон про цивільне партнерство.
Питання закону про аборти також підняла Бєят, яка запитала кандидата від "Конфедерації" Славоміра Менцена, чи повинна 14-річна дівчинка, зґвалтована своїм дядьком, мати право перервати вагітність. Менцен відповів, що такі випадки трапляються приблизно раз на рік. За його словами, для того, щоб вони траплялися рідше, не можна масово впускати мігрантів з Азії чи Африки, як це, на його думку, робить нинішня влада. Він також заявив, що чинний закон про аборти в Польщі допускає ситуацію, коли в лікарні в Олесниці було вбито дитину на дев'ятому місяці вагітності. Бєят зазначила, що дівчину, про яку вона говорила, зґвалтував її дядько, а не мігрант. Посилаючись на ситуацію в Олесниці, вона зазначила, що вагітність можна було перервати раніше, але лікарі брехали пацієнтці протягом половини вагітності. "Дитина, яка б народилася, страждала на крихкість кісток 2-го типу і померла б через кілька днів після народження в жахливих муках", – додала вона.
Становський запитав спікера Сейму, кандидата від "Третього шляху" Шимона Головню про еволюцію його поглядів на введення євро в Польщі. За словами Становського, донедавна Головня був прихильником введення євро, але під час передвиборчої кампанії змінив свою думку. Спікер Сейму зазначив, що введення євро – це не догма, а зобов'язання, яке Польща взяла на себе при вступі до ЄС. Він підкреслив, що з прийняттям цієї валюти потрібно дочекатися відповідних умов. Ці умови, додав він, змінилися з часу його попередніх заяв. "Введення євро слід відкласти до тих пір, поки наша економіка і конкурентне середовище не дозволять нам думати про це. Зараз воно не дозволяє, і це кінець історії", – заявив Головня.
Головня та Андріан Зандберг (партія "Разом") звинуватили Тшасковського в тому, що його партія блокує рішення, спрямовані на те, аби не допустити укомплектування Державної скарбниці відповідно до партійного ключа. Кандидат від "Громадянської платформи" відповів, що для Головні дуже легко дистанціюватися від того, що зараз робить уряд, і атакувати його зі зручної позиції. Він зазначив, що спікер Сейму є "другою особою" в правлячій коаліції та несе більшу відповідальність за те, що відбувається зараз у державних компаніях. Тшасковський підкреслив, що він виступає і буде виступати за рішення, які встановлюють найвищі стандарти в державних компаніях.
Найбільш суперечливими були заяви двох кандидатів - Мацєя Мацяка (кандидата від Руху "Процвітання і мир") та Гжегожа Брауна (депутата Європарламенту, виключеного з "Конфедерації"). Марек Якуб'як запитав Мацяка, чи захоплюється він президентом Росії Володимиром Путіним. "Так. Будь-хто з нас тут, у Польщі, не зміг би витримати такого тиску. Це доводить, що він дуже хороший політик", – відповів Мацяк. Після цих слів із залу пролунав вигук "аплодисменти Путіну".
Тшасковський відреагував на слова Мацяка та оплески після його заяви. "Те, що ми щойно почули, – це щось неймовірне. Я маю на увазі, що в той момент, коли Путін вбиває людей, дітей, дозволяє зґвалтування в Україні, в цей момент аплодувати Путіну... я дійсно не бачив нічого подібного у своєму житті. Я думаю, що принаймні в цьому питанні ми всі, хто стоїть тут, згодні (...)" – заявив Тшасковський.
Гжегож Браун, з іншого боку, заявив під час дебатів, що "слава Богу" Польща не межує з "єврейською державою, розташованою в Палестині". Він оцінив, що "тоді політика геноциду, яку пропагують міністри, рабини та генерали держави Ізраїль, могла б легко обернутися проти нас". Політик також заявив, що "полякам державу Ізраїль рекламують як союзника, як свого роду авіаносець європейської цивілізації на Близькому Сході".
"Скандально, що такі антисемітські викиди, які були представлені паном Брауном на самому початку дебатів, дозволені в цій студії беззаперечно. Це скандальні слова, і їм ніколи не повинно бути місця в публічних дебатах, тому що антисемітизму немає виправдання", – відреагувала на ці слова Бєят.
Пізніше під час дебатів Браун сказав Тшасковському, що кілька днів тому його "позначили єврейським нарцисом, знаком ганьби". "Про що ви говорите? Яка ганьба? Це було повстання у Варшавському гетто. Про що ви говорите? Це ж герої нашої історії. Це щось неймовірне. Я не буду цього слухати", – відповів Тшасковський, після чого розвернувся і покинув трибуну до закінчення відведеного йому часу.
Після дебатів Бєят оголосила, що подасть заяву в прокуратуру "за розпалювання ворожнечі, поширення агресії, розпалювання ненависті" з боку Брауна. Для неї було обурливим те, що антисемітські слова Гжегожа Брауна лунали протягом більшої частини дебатів практично без зауважень.
Дебати коментували голови двох найбільших партій. Лідер "Громадянської платформи", прем'єр-міністр Дональд Туск ще під час дебатів оцінив, що Рафал Тшасковський перемагає, причому за формулою "один до одного".
Своєю чергою, очільник "Права і справедливості" Ярослав Качинський вважає, що беззаперечним переможцем дебатів став Кароль Навроцький, який, на його думку, показав, що здатен вести Польщу і поляків за собою. Качинський додав, що під час дебатів він побачив багато нещастя, адже, за його словами, "дурість у політиці й нерозуміння механізмів демократії та сучасності – це нещастя".
Дебати від газети Super Express були четвертими дебатами між кандидатами в рамках поточної кампанії. У попередніх трьох (двох у Конському і одних у студії Telewizja Republika у Варшаві) брали участь не всі кандидати.
У понеділкових дебатах також взяли участь Артур Бартошевич (економіст), Йоанна Сенишин (колишня депутатка від "Союзу демократичних лівих сил", економістка), Марек Вох (кандидат від "Безпартійних самоурядовців"). (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
