У православних почався Страсний тиждень
Православні у понеділок розпочали відзначення Страсного тижня. Він передує Великодню, який цього року у Церквах східного обряду припадає на 12 квітня, тобто на тиждень пізніше, ніж у католиків.
У кафедральному соборі святого Миколая в Білостоці – адміністративного центру Підляського регіону, в якому є найбільша в країні концентрація православних – літургію Страсного понеділка вранці очолив архієпископ Яків, ординарій православної Білостоцько-Гданської єпархії.
Під час богослужінь згадувалися останні дні земного життя, страждання, смерть і воскресіння Христа. Як і в Католицькій Церкві, найважливішими днями є четвер, п'ятниця та субота. Перші три дні тижня є духовною та релігійною підготовкою до цього періоду.
У зв'язку із суворим постом у багатьох православних родинах упродовж Страсного тижня не вживають навіть риби, а основою раціону мають бути хліб, вода або компот, а також овочі й фрукти. Священнослужителі щороку нагадують, що важливо, аби вишукані страви, навіть пісні, приготування яких потребує часу та зусиль, не відволікали від головного – духовного змісту посту.
Оскільки дата свята в обох обрядах обчислюється дещо по-різному, Великдень у православних лише час від часу припадає на той самий день, що й у католиків. Так було торік, а також раніше, наприклад, у 2011, 2014 і 2017 роках.
Часто православні святкують пізніше, максимально навіть через п'ять тижнів після католиків, як це було два роки тому. У 2022 і 2023 роках – як і цього року – різниця становила один тиждень, але, наприклад, у 2021 році – чотири тижні.
Різниця пояснюється тим, що католики святкують Великдень у першу неділю після першої весняної повні Місяця. Церква додає до цього ще одну умову: Великодня неділя має припадати після завершення єврейської Пасхи (це також свято з рухомою датою), оскільки для православних обидва свята тісно пов'язані між собою.
Попри низку сучасних спроб, зокрема з боку Всесвітньої ради церков, поки що не вдалося узгодити й запровадити єдині правила обчислення, щоб християнські Церкви прийняли одну дату Великодня.
Православ'я є другим за кількістю вірян віросповіданням у Польщі. Ієрархи Польської автокефальної православної церкви оцінюють кількість вірян у країні в 450-500 тис. осіб. У Національному переписі населення, проведеному у 2021 році, належність до православної церкви в Польщі задекларували (питання про віросповідання було добровільним, можна було відмовитися від відповіді) трохи менше ніж 151,7 тис. осіб.
У Польщі в той самий термін, що й православні, Великдень відзначають також старообрядці. Ця спільнота є відгалуженням Російської православної церкви та однією з найменших релігійних груп у Польщі. У XVIII столітті її представники прибули до країни й заснували кільканадцять сіл на Сувальщині.
Великдень у той самий термін, що й православні та старообрядці, у Польщі вже не відзначають греко-католики, які нині користуються календарем свят, прийнятим Католицькою Церквою. (PAP)
Опрац. Ihor Usatenko
iua/
