У Сеймі Польщі обговорили зміни до закону про допомогу українцям
Депутат фракції "Конфедерація польської корони" Роман Фріц закликав під час першого читання відхилити проєкт поправок до закону про допомогу громадянам України. Більшість фракцій заявили про готовність продовжити роботу над положеннями проєкту.
У четвер у Сеймі Польщі відбулося перше читання урядового проєкту змін до закону про допомогу громадянам України у зв'язку зі збройним конфліктом на її території.
Під час дебатів депутат "Конфедерації польської корони" Роман Фріц подав пропозицію відхилити проєкт. Як він заявив, "час ментальної, сліпої допомоги Україні закінчився. Поляки перевантажені цим і через немислимі бюджетні потреби та демографічний колапс просто фізично не здатні постійно допомагати своєму сусідові", – сказав він.
"Проєкт цього закону є черговою поправкою, прийнятого у відповідь на збройну агресію Росії проти України та приплив дуже значної групи біженців з України до Польщі та Європейського Союзу", – сказав під час дебатів заступник голови Міністерства внутрішніх справ і адміністрації Мацєй Дущик.
Він пояснив, що проєкт був створений на основі глибокого аналізу ситуації біженців з України, з одного боку, але таким чином, щоб ще раз дуже чітко закрити систему підтримки для тих людей, які її дійсно потребують.
Представляючи фракцію "Право і справедливість" (ПіС), депутат Павел Греньяк повідомив, що клуб продовжить предметну роботу над цим проєктом і запропонує рішення, які дозволять ефективно відійти від тих, запропонованих під час кризи, на користь загальних положень.
"Минуло вже понад 3 роки з початку конфлікту, і ситуація з тими, хто втікає від конфлікту, в певному сенсі стабілізувалася", – сказав Греньяк. Він зазначив, що частина людей повернулася в Україну, частина поїхала на захід, а частина залишилася в Польщі.
Він нагадав, що рік тому була дуже схожа дискусія, і тоді фракція "Право і Справедливість" вказувала на необхідність поступового скасування закону про допомогу. Він зазначив, що ПіС виступає за поступове скасування цього закону, і що ті, хто бажає залишитися в Польщі, повинні мати можливість функціонувати на загальних підставах.
Депутат від "Громадянської коаліції" Артур Ярослав Лонцький підкреслив, що Сейм і уряд зобов'язані "всіма засобами захищати інтереси Польщі, її громадян, її народу". "І в наших інтересах є надання допомоги українській державі та її громадянам, які через війну були змушені покинути свою батьківщину", – додав він.
Лоницький оцінив, що законопроєкт адаптує законодавство до ситуації, що постійно змінюється. Він попросив направити законопроект на доопрацювання в комітети.
Урсула Новогорська ("Польська селянська партія-Третій шлях") підкреслила, що "багато аналізів, висновків і досвіду зробили необхідним зробити положення закону більш точними, аби допомога дійсно спрямовувалася тим, хто її потребує". Вона оголосила, що її фракція хотіла б продовжити роботу над рішеннями, які зараз обговорюються в парламентських комітетах.
Депутатка фракції "Польща 2050-Третій шлях" Ева Шедлер оцінила, що через три роки після початку повномасштабної війни в Україні та прийняття закону про допомогу українським громадянам, ситуація все ще потребує системної підтримки.
"Запропонована поправка – це не просто технічне виправлення. Насправді вона має глибокі правові, соціальні та символічні наслідки, які варто розглядати в ширшому контексті", – зазначила вона. Шедлер додала, що "Польща-2050" підтримуватиме подальшу роботу над проєктом.
Депутат "Лівиці" Тадеуш Томашевський запевнив, що його партія повністю підтримує урядовий проєкт поправок. "Ці рішення, підготовлені урядом, по-перше, посилюють доступ до допомоги, але також спрощують адміністративні процедури та зменшують витрати, пов'язані з виконанням цих адміністративних процедур", – сказав він.
Водночас він повідомив, що на етапі подальшої законодавчої роботи його фракція подаватиме поправки, що стосуються психологічної допомоги.
Анджей Томаш Запаловський ("Конфедерація") оцінив, що допомога повинна стосуватися лише тих українців, які проживають у регіонах, де досі триває війна, а не всіх громадян. Він додав, що Польща просто суттєво утримує іншу країну.
"Конфедерація прийме остаточне рішення про те, як вона буде голосувати, після поправок, які ми подамо", – оголосив Запаловський.
У зв’язку з виконавчим рішенням Ради ЄС 2024/1836 від 25 червня 2024 року, яким тимчасовий захист для громадян України, що тікають від війни, продовжено до 4 березня 2026 року, виникла необхідність адаптації польського законодавства.
Також буде продовжено термін розгляду воєводами таких питань, як видача дозволу на тимчасове перебування, видача дозволу на постійне перебування, видача дозволу на перебування довгострокового резидента Європейського Союзу, зміна дозволу на тимчасове перебування і роботу, зміна дозволу на тимчасове перебування з метою виконання роботи за професією, що вимагає високої кваліфікації, відкликання дозволів на тимчасове перебування, постійне перебування і на перебування довгострокового резидента Європейського Союзу в іноземців.
Проєкт змін до закону про допомогу громадянам України у зв'язку зі збройним конфліктом на території цієї країни також передбачає заходи щодо посилення системи надання допомоги. Серед них – виключення можливості надання допомоги громадянам України, які перетинають кордон на короткостроковій основі на підставі дозволу на малий прикордонний рух.
"Це пов'язано з тим, що ці особи перетинають кордон лише на короткий проміжок часу і характер їхнього перебування на території Республіки Польща не пов'язаний безпосередньо з військовими діями на території України", – оцінює Міністерство внутрішніх справ і адміністрації у пояснювальній записці.
Також запроваджується необхідність підтвердження родинних зв'язків громадянина третьої країни з громадянином України відповідною документацією – документами цивільного стану або іншими документами, виданими компетентними органами країни.
"Постанова є наслідком спроб зловживання положеннями Закону про допомогу та спроб легалізації перебування громадян третіх країн, які ніколи не перебували у родинних стосунках з громадянами України", – йдеться у повідомленні.
Законопроект також встановлює кінцевий термін - 31 жовтня 2025 року - для завершення прийому біженців війни з України до центрів колективного розміщення, за винятком вразливих груп.
Так, відповідно до положень проекту змін, з 1 листопада 2025 року воєвода зможе надавати допомогу у вигляді проживання та харчування, зокрема, дітям, які отримують допомогу на виховання, за умови оплати 15 злотих на особу на добу. Пенсіонерам, які отримують пенсію за віком, за умови оплати 15 злотих на особу на добу. Особам, які мають посвідчення про інвалідність або помірний чи важкий ступінь інвалідності, або прирівняне до нього посвідчення, або особам, яким виповнилося 60 років для жінок та 65 років для чоловіків, за умови, що вони не отримують пенсію за віком.
Передумови для отримання допомоги "800+" будуть уточнені так, що вона також виплачуватиметься дітям, які закінчили середню школу до 18 років і виконують обов'язок навчатися в університеті або на курсах професійно-технічної освіти.
Буде розширено перелік підстав для анулювання дозволу на тимчасове проживання терміном на 1 або 6 місяців у ситуації, коли громадянин України подав заяву, що містить неправдиві персональні дані або неправдиву інформацію.
Буде продовжено підтримку органів місцевого самоврядування у виконанні додаткових освітніх завдань, пов'язаних з навчанням, вихованням та опікою дітей та учнів, які є громадянами України. Планується розширити положення, що дозволяють у школі, де створено додаткову філію для навчання, виховання та догляду за дітьми та учнями, які є громадянами України, встановлювати педагогічному працівникові, за його згодою, надурочні години.
Проект змін до Закону "Про допомогу громадянам України" також передбачає внесення змін до Закону "Про професію лікаря і стоматолога", спрямованих на ліквідацію так званої спрощеної процедури, яка дозволяє здійснювати професійну діяльність лікаря і стоматолога громадянам України та іншим особам, які здобули кваліфікацію лікаря або стоматолога за межами Європейського Союзу.
Зміни також стосуватимуться закону "про професії медсестри та акушерки" і мають на меті дозволити компетентним районним палатам медсестер та акушерок продовжувати умовне право на заняття професією, видане за так званою спрощеною процедурою, до завершення навчання, що відповідає вимогам ЄС, та продовження роботи за професією медсестри або акушерки на території Республіки Польща, але не довше ніж на три роки. (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
