У Сеймі всі фракції підтримали продовження договору про правову допомогу між Польщею та Україною
Під час обговорень у Сеймі всі парламентські фракції підтримали продовження польсько-українського договору про правову допомогу. Поправка має на меті покращити притягнення до відповідальності осіб, які вчинили злочини або правопорушення, що не караються позбавленням волі.
У четвер Сейм у другому читанні обговорив урядовий законопроект про ратифікацію протоколу про розширення польсько-українського договору про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах. Протокол має на меті зробити можливим ефективне переслідування осіб, які вчинили, серед іншого, правопорушення, які не караються позбавленням волі, а, наприклад, штрафом, громадськими роботами або конфіскацією.
Депутатка "Громадянської платформи" Йоанна Клюзік-Ростковська, яка представила звіт комітету про проєкт, підкреслила, що це пов'язано, серед іншого, з тим, що після початку війни в Україні в Польщі з'явилося набагато більше громадян України, що позначилося на зростанні злочинності.
"У 2020 році в Польщі було 7 111 громадян України, засуджених за злочини. А через два роки, у 2022 році, таких вироків було вже майже 37 000. Виявилося, що коли злочини скоюються громадянами України на території Польщі, і їхнім наслідком не є позбавлення волі, нам у Польщі дуже важко забезпечити виконання інших покарань, якщо громадянин України виїжджає з Польщі та повертається в Україну", – сказала вона.
"У зв'язку з тим, що таких злочинів у нас набагато більше, виникла необхідність підписати такий протокол, щоб ми могли ефективно виконувати покарання за ці злочини, вчинені на території Польщі", – додала Клюзік-Ростковська. Вона також нагадала, що 20 березня цього року проект без поправок підтримали парламентські комітети з питань правосуддя і прав людини та закордонних справ.
Депутат Фракції "Право і справедливість" (PiS) Себастьян Калета, оцінив ратифікацію протоколу як вигідну для Польщі, і що попереднє керівництво Міністерства юстиції домагалося його укладення протягом кількох років.
"Це пов'язано з природними наслідками збільшення трудової міграції українців до Польщі в останні роки, ще до війни (...). І тут польська система зіткнулася з проблемою у вигляді того, що у випадку винесення вироку, не пов'язаного з позбавленням волі, громадянину України, коли він повертався на батьківщину, Польща не могла застосувати до нього покарання", - сказав він.
"Це закон, напевно, один з небагатьох за цю каденцію, який свідчить про те, що нинішня влада повним ходом продовжує дії попередньої влади", – зазначив він.
Фракція "Громадянської коаліції" (KO) також підтримала законопроект.
"Україна є кандидатом на членство в Європейському Союзі. І з погляду інтересів Польщі та її громадян важливо, щоб у разі повернення засуджених, які є представниками України, існували реальні можливості для того, щоб вони також були притягнуті до відповідальності", – зазначив депутат KO Міхал Щерба. Він додав, що Польща повинна підтримувати Україну в процесі набуття членства в Європейському Союзі, в тому числі підтримувати українські демократичні реформи.
Депутатка фракції "Польща 2050 – Третій Шлях" Ева Шедлер, зазначила, що нинішня ситуація дозволяє громадянам України, засудженим у Польщі до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, повертатися в Україну, щоб взагалі уникнути покарання.
"Масштаб проблеми уникнення відповідальності збільшився. Враховуючи проблему уникнення цієї відповідальності, а також той факт, що Україна розпочала свої зусилля щодо вступу до Європейського Союзу, було вирішено, що доцільно розширити сферу дії існуючої угоди, включивши до неї інші види покарань", – сказала Шедлер.
Депутат від фракції "Польська селянська партія – Третій Шлях" Адам Дзєдзіц, який також підтримує проект, зазначив, що "українці емігрують у пошуках роботи та кращого життя, шукають безпечного місця". "Це не тільки порядні, законослухняні люди, але серед них також є люди, які не підкоряються закону і не поважають суспільні норми. І, звичайно, це не є чимось незвичайним", – сказав Дзєдзіц.
На підтримку проекту висловився також клуб "Лівиці".
Депутат партії Катажина Уеберган також зазначила, що "кількість громадян України, які постійно або тимчасово проживають у Польщі, явно перевищує кількість поляків, які проживають в Україні". "Після початку російського вторгнення в Україну у 2022 році ця кількість різко зросла. Ця тенденція, на жаль, супроводжується збільшенням кількості злочинів, скоєних громадянами однієї країни, які тимчасово перебувають на території іншої країни", – сказала Уеберган.
Під час обговорень проект також був підтриманий "Конфедерацією". "Кількість українців зростає, а разом з нею зростає і злочинність, в тому числі організована", – сказав депутат Ґжеґож Браун.
"Наразі в Польщі проживає близько 1,5 мільйона громадян України, і з інформації, яку має Міністерство юстиції, випливає, що засуджених осіб, яку польська сторона надала українській стороні, на 2021 рік було майже 38 тисяч, а на 2022 рік – майже 37 тисяч", – заступник міністра юстиції Кшиштоф Сьмішек.
"Скажу лише одне, що українці тут не є найактивнішими, коли мова йде про іноземців та злочинність у Польщі", – підкреслив він.
Заступник голови Міністерства юстиції також запевнив, що будь-який злочин, скоєний громадянином України – від найтяжчого до найлегшого – перебуває в рамках чинної польсько-української угоди, у тому числі запропонованого протоколу.
Згідно з проектом, протокол доповнює існуючу міжурядову двосторонню угоду новим розділом і створює правовий механізм співпраці компетентних органів Польщі та України.
Цей механізм передбачає передачу виконання судових рішень, винесених судами обох сторін у зв'язку зі скоєнням кримінального злочину або адміністративного правопорушення – щодо покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, і таких заходів, як штраф, громадські або виправні роботи, дискваліфікація або конфіскація.
До цього часу польське законодавство не передбачало можливості передачі покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, для виконання на території іншої сторони, а передача таких покарань на інших підставах, у тому числі на засадах взаємності, виявилася неефективною. (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
