У Туреччині розпочинається дводенна зустріч голів дипломатії країн-членів НАТО
В Анталії, Туреччина, розпочинається дводенна неформальна зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО у форматі Північноатлантичної ради. Переговори пройдуть під головуванням генерального секретаря Альянсу Марка Рютте. Польщу представлятиме очільник Міністерства закордонних справ Радослав Сікорський.
Хоча, згідно з порядком денним, головною темою переговорів глав зовнішньополітичних відомств має стати підготовка до майбутнього саміту Альянсу в Нідерландах, зустріч розпочнеться за день до переговорів між Росією та Україною, запланованих на четвер у Стамбулі.
Президент України Володимир Зеленський висловив готовність взяти участь у переговорах, підкресливши, що присутність президента Росії Володимира Путіна свідчитиме про бажання припинити війну. Його відсутність, з іншого боку, може свідчити про протилежний намір. Зеленський також заявив, що хоче домовитися про безумовне 30-денне припинення вогню під час особистої зустрічі з Путіним.
Хоча президент США Дональд Трамп раніше в понеділок припустив, що російський лідер Володимир Путін приїде до Туреччини, Кремль поки що не уточнив, хто представлятиме Росію.
Сам Трамп не буде присутній на переговорах у Стамбулі. Американську сторону представлятимуть держсекретар Марко Рубіо і спеціальні посланці Стів Віткофф і Кіт Келлог.
Зустріч в Анталії має підготувати Альянс до саміту в Нідерландах, який запланований на кінець червня. Очікується, що переговори лідерів НАТО в Гаазі стануть новаторськими, оскільки вони визначать напрямок розвитку організації перед обличчям викликів безпеці.
Альянс вважає, що Росія, яка виробляє все більше зброї, становить зростаючу загрозу для Заходу. У відповідь на це країни НАТО планують збільшити витрати на оборону.
Поточна мета НАТО, яку союзники взяли на себе на саміті в Уельсі у 2014 році, полягає в тому, щоб витрачати на оборону щонайменше 2% ВВП. Проте сьогодні ніхто в європейських і північноамериканських столицях не сумнівається, що цього недостатньо.
Трамп зажадав збільшити цей показник до 5%, що викликало неоднозначну реакцію серед країн-членів Альянсу. Для деяких країн так званого східного флангу НАТО, до якого входять Польща і країни Балтії, це прийнятна мета, оскільки вони вже витрачають трохи менше на свою оборону. З іншого боку, для багатьох західноєвропейських країн, таких як Іспанія, вимогу Трампа важко прийняти.
У відповідь Рютте на початку травня запропонував членам Альянсу компроміс: збільшити цільовий показник витрат на оборону до 3,5% ВВП і виділити ще 1,5% на інші сфери, пов'язані з безпекою, такі як інфраструктура або кібербезпека.
"Президент Трамп не відмовиться від своєї вимоги, щоб члени Альянсу витрачали 5% ВВП на оборону", – заявив на пресконференції у вівторок посол США в НАТО Метью Вітакер. Проте він додав, що ширші витрати, пов'язані з безпекою, можуть бути зараховані до цієї суми. Це є ознакою того, що американці готові серйозно обговорювати пропозицію Нідерландів.
Очікується, що заплановане збільшення запасів озброєнь і техніки країн НАТО і реалізація спільних проєктів в оборонній промисловості також стануть темами саміту в Гаазі. Тоді лідери також обговорять питання продовження і розширення підтримки України. Планується підняття тема майбутнього членства країни в Альянсі.
Третя тема саміту НАТО – адаптація до нових загроз. Альянс хоче бути більш стійким до кібератак та актів саботажу, оскільки їхня кількість зростає, а отже, зростає і загроза. Відповіддю на це є посилення співпраці з оборонною промисловістю і розбудова глобального партнерства, в тому числі в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.
Рубіо, який представлятиме США в Анталії, неодноразово наголошував на необхідності справедливого розподілу оборонного тягаря в рамках НАТО. Ідея полягає в тому, щоб Європа взяла на себе зобов'язання робити більший внесок в оборону Заходу. Очікується, що ця тема також активно обговорюватиметься на зустрічі в Гаазі.
Переговори в Анталії розпочнуться в середу та завершаться в четвер пресконференцією генерального секретаря НАТО.
Північноатлантична рада є найважливішим органом НАТО, що приймає рішення. Це основний консультаційний майданчик для країн-членів з питань, що стосуються їхньої безпеки.
З Брюсселя Łukasz Osiński (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
