Україна очікує нові поставки зброї у 2026 році
Попри триваючі переговори про припинення війни, бойові дії між російськими та українськими військами не вщухають, а перспективи перемир’я залишаються невизначеними. Тим часом українська армія очікує на нові поставки західного озброєння – зокрема систем, здатних суттєво змінити ситуацію на фронті.
Не дивлячись на труднощі, пов'язані з ракетними та безпілотними атаками Росії, українська оборонна промисловість залишається активною з початку повномасштабної війни, але не в змозі задовольнити всі потреби, що випливають з нинішньої ситуації. Особливо це стосується найбільш передових і технологічно складних систем: протиповітряної оборони, багатоцільової авіації та балістичних ракет. Ці можливості, що мають вирішальне значення для ведення війни з Росією, Київ отримує від іноземних партнерів.
У 2025 році український уряд підписав низку листів про наміри щодо постачання зброї: закупівля та виробництво німецьких бойових машин піхоти Lynx або шведських літаків Gripen-E. Проте, залишається відкритим питання, скільки з них буде реалізовано на практиці. Поки тривають активні бойові дії, ймовірно, що пріоритетом залишатимуться поточні поставки, а інвестиції на українській території будуть відкладені до підписання перемир'я.
Попри ці обмеження, існує велика ймовірність того, що перші шведські багатоцільові літаки JAS-39 Gripen прибудуть в Україну вже цього року: спочатку старіші версії C/D, а потім новіші E/F. Прибуття цих літаків стане значним посиленням українських ВПС. За даними українського порталу Defense Express, у 2026 році їх буде до 14. Лист про наміри передбачає поставку загалом 150 літаків цього типу.
Наразі на озброєнні залишаються близько 45 F-16 і п'ять Mirage 2000, але в нинішніх умовах (необхідність боротьби з дронами і ракетами, місії на підтримку наземних підрозділів) кожен додатковий літак збільшує можливості української сторони. Тим більше, що шведські Gripen можуть бути оснащені ракетами класу "повітря-повітря" типу "Метеор", здатними вражати цілі на відстані 200 км. Це зменшить загрозу з боку російської авіації, в тому числі російських тактичних бомбардувальників, які скидають планерні бомби (КАБ) з відстані 70-80 км від лінії фронту.
Також зі Швеції планується поставка другого літака раннього попередження Saab 340 – за даними порталу Kyiv Post, перший був переданий Україні в серпні 2025 року. У поєднанні з модернізацією літаків F-16 в частині обміну даними, з'явиться можливість більш ефективного управління операціями в українському повітряному просторі. Це має призвести до підвищення ефективності поточних операцій, переважно оборонних, хоча, ймовірно, це також допоможе у проведенні наступальних операцій на лінії фронту або потенційно в російському повітряному просторі.
Ключовим питанням залишається протиповітряна оборона, яка має бути посилена поставками перших зенітно-ракетних комплексів середнього радіуса дії SAMP/T NG (нового покоління) з Франції та Італії. Зрештою, в Україну планується поставити вісім батарей цієї системи, первинне замовлення на які вже розміщене, хоча слід враховувати, що його виконання займе щонайменше десятиліття.
Порівняно з попередньою версією, радар SAMP/T NG має більшу дальність дії (400 проти 130 км) і може відстежувати більше цілей одночасно (до 1000 проти 130). Його характеристики можна порівняти з характеристиками американських Patriot (Україна наразі має 7 або 8 ЗРК), що особливо важливо з огляду на його здатність боротися з балістичними ракетами, які залишаються найсерйознішою загрозою для української глибинки.
З Німеччини до України також мають прибути додаткові системи протиповітряної оборони – зокрема, більша кількість ракетних комплексів IRIS-T та артилерійських систем Gepard і Skyranger-35 (останні особливо важливі з огляду на потреби у боротьбі з безпілотниками).
Німеччина також має намір розпочати постачання бойових машин піхоти (БМП) Lynx, 10 з яких, як очікується, прибудуть до України у 2026 році. Lynx – гусенична БМП, озброєна протитанковою ракетною установкою і 35-мм гарматою. Вона може перевозити до 8 солдатів. Наразі незрозуміло, чи почнеться серійне виробництво цих БМП і коли саме, а також, де знаходиться завод Rheinmetall на території України. Питання постачання крилатих ракет Taurus для української армії також залишається відкритим.
Збройні сили України також очікують на постачання вітчизняних балістичних ракет FP-7 та FP-9 від компанії Fire Point, яка до цього часу займалася виробництвом ударних безпілотників дальнього радіуса дії. Про постачання балістичних ракет в Україну оголосила Велика Британія: це будуть ракети Nightfall з дальністю польоту до 500 км, що запускаються з мобільних пускових установок з 200-кілограмовою боєголовкою. Ракета має бути розроблена протягом 12 місяців спеціально для української армії – таким чином, поставки можна очікувати лише на початку наступного року, якщо вдасться вкластися в амбітний графік робіт.
Варто також згадати про військову допомогу з боку Польщі. Найближчими місяцями (за даними порталу Defense Media - вже в лютому), ймовірно, будуть реалізовані поставки літаків МіГ-29 для України, які були анонсовані ще минулого року (йдеться про близько десятка літаків цього типу, що залишилися в Польщі; на сьогодні передано 14). Внесок Польщі у військові зусилля України також охоплює безпілотники, і значення Польщі в цьому контексті буде зростати.
"Ми допомагали Україні купувати американську зброю. Тепер вони передають нам частину своєї збройової промисловості", – заявив у п'ятницю голова польського Міністерства закордонних справ Радослав Сікорський в інтерв'ю телеканалу TVP World. Водночас на території України працює польський завод компанії WB Electronics, який виробляє, зокрема, розвідувальні безпілотники FlyEye.
Польські компанії також нарощують виробництво боєприпасів, у тому числі 155-мм артилерійських боєприпасів, що може призвести до їх поставок в Україну. Польща здійснюватиме сервісне обслуговування та ремонт озброєння, яке вже було поставлено до Києва – зокрема, гарматних гаубиць Krab, бронетранспортерів Rosomak, танків Leopard 2 та інших, а також танків Т-72 різних модифікацій та подібного озброєння, поставленого в перші місяці повномасштабної війни.
З огляду на нинішній характер конфлікту, в якому більшість активності базується на використанні дронів безпосередньо над полем бою, ці поставки навряд чи призведуть до фундаментального прориву – вони не впливають на ключові елементи військового потенціалу Росії тою мірою, яка б змусила Москву змінити свою політику. Однак, їх реалізація має підвищити стійкість України до російських атак (особливо на стратегічному рівні, коли йдеться про протидію балістичним, крилатим ракетам і безпілотникам), що, ймовірно, сприятиме швидшому підписанню Росією угоди про припинення військових дій.
Dariusz Materniak (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
