Українські медіа: російська ФСБ розпочала кампанію дезінформації щодо подій на Волині
Російська ФСБ перейшла до активної фази операції, спрямованої на послаблення стратегічного партнерства між Україною та Польщею шляхом поширення нібито архівних документів про події на Волині під час Другої світової війни. Про це повідомило в неділю видання "Українська правда".
"У ніч проти 5 липня пропагандистський рупор ворога Russia Today опублікував матеріал з посиланням на нібито "розсекречені" файли ФСБ. У публікації одного з командирів УПА Дмитра Клячківського звинуватили у вбивстві 11 католицьких священників і майже двох тисяч поляків у Володимирі-Волинському на початку літа 1943 року", – повідомило українське видання.
"Російська пропаганда свідомо використовує маніпулятивну термінологію, щоб спровокувати гостру емоційну реакцію польського суспільства. Події Волинської трагедії росіяни очікувано й навмисно назвали "різаниною", граючи на травмах минулого", – додає "Українська правда".
Як наголошує видання, Росія використовує болючі історичні питання, щоб штучно розпалювати ворожнечу між Україною та Польщею.
У суботу керівник українського урядового Центру протидії дезінформації (ЦПД) Андрій Коваленко повідомив, що Росія планує в неділю оприлюднити сфальсифіковані документи щодо подій часів Другої світової війни, зокрема на Волині, щоб погіршити українсько-польські відносини. Він зазначив, що російські державні медіа отримали вказівку максимально широко поширювати неправдиві наративи в інформаційному просторі.
Тлом для попередження українського центру боротьби з дезінформацією стало загострення останнім часом суперечки між Польщею та Україною щодо історичних питань, зокрема вшанування УПА та пов’язаних із нею постатей.
Наприкінці травня президент України Володимир Зеленський присвоїв одній з українських військових частин почесне найменування "Героїв УПА". Це рішення викликало хвилю критики в Польщі. Негативно його оцінили, зокрема, прем’єр Дональд Туск, міністр оборони, віцепрем’єр Владислав Косіняк-Камиш та представники Міністерства закордонних справ. Президент Кароль Навроцький 19 червня повідомив, що вирішив позбавити Зеленського ордена Білого Орла. Наступного дня Зеленський повернув нагороду до Варшави.
УПА залишається одним із найбільш суперечливих питань у польсько-українських відносинах. За даними польських істориків, у липні 1943 року підрозділи цієї української націоналістичної організації здійснили скоординовані напади приблизно на 150 населених пунктів, заселених поляками на Волині, що стало кульмінацією злочину, який у Польщі називають Волинським злочином, або Волинською різнею та кваліфікують як геноцид.
Багато українських істориків і політиків трактують ті події як елемент ширшого польсько-українського конфлікту, відповідальність за який несуть обидві сторони. Водночас в українській історичній пам’яті Організація українських націоналістів і підпорядкована їй УПА часто сприймаються як символи боротьби за незалежність і повоєнного спротиву Радянському Союзу.
У п’ятницю польсько-українські відносини у Варшаві обговорили віцепрем’єр, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський та міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
У суботу прем’єр Дональд Туск під час пресконференції в Клечеві (Великопольське воєводство) заявив, що Польща очікує від України першого кроку після "нещасливого рішення" президента Зеленського. Він повідомив, що отримав "кілька сигналів" від колишніх і чинних українських політиків, зокрема від експрезидента України Віктора Ющенка.
"Колишній президент України (...) звернувся до мене з дуже щирим зверненням, листом, щодо того, щоб ми спробували разом попрацювати над цим минулим і зробити так, щоб минуле не керувало майбутнім, адже якщо минуле керуватиме нами, то майбутнє не буде простим", – сказав Туск. (PAP)
Опрац. Ihor Usatenko
iua/
