Українські медіа: влада в Києві не виступає проти виборів, але добивається гарантій безпеки
Джерело в Офісі президента України, реагуючи на опубліковану в середу статтю Financial Times про вимогу адміністрації США провести вибори в Україні до 15 травня, заявило, що влада в Києві не заперечує ідею виборів, однак зазначає, що має бути гарантована безпека. Про це повідомило державне агентство "Укрінформ".
"Якщо росіяни щодня вбивають людей, то як можна оголошувати або серйозно розглядати проведення виборів у найближчі тижні? Ніхто не проти виборів, але має бути забезпечена безпека", – зазначили в Офісі президента України.
Джерело нагадало, що лише минулої ночі росіяни вбили в Харківській області трьох дітей, яким не було й двох років.
Раніше в середу FT, яку цитувало агентство Reuters, повідомила, що президент України Володимир Зеленський має намір 24 лютого, у четверту річницю початку російського вторгнення, оголосити план проведення президентських виборів і референдуму щодо мирної угоди.
У FT підкреслили, що президент США Дональд Трамп нібито пригрозив Зеленському відкликанням гарантій безпеки для України, якщо вибори та референдум не відбудуться до 15 травня. Минулого тижня Зеленський повідомив журналістам, що влада США пропонує Україні та Росії завершити війну на початку цього літа й, імовірно, чинитиме тиск відповідно до цього графіка.
За словами Ольги Айвазовської з громадської організації "Опора", яка здійснює моніторинг виборчих процесів, розмови про строки виборів під час війни відірвані від суспільних настроїв. Вона повідомила, що саме вона давала коментарі для FT.
"Щоб втратити безпекові гарантії, їх потрібно спочатку отримати. Я сподіваюсь, що досвід Будапешта (Будапештський меморандум 1994 року – PAP) чомусь нас таки навчив і це має бути двостороння міжнародна угода ратифікована парламентами, а де меморандум, чи декларація. Таким чином, до 15 травня не можна втратити того, чого у нас немає", – написала Айвазовська у Facebook.
Громадська діячка та журналістка звернула увагу на те, що підтримка проведення виборів у гарячій фазі війни нині становить в Україні близько 10 %, навіть після останніх політичних скандалів. На її думку, поєднання річниці агресії з оголошенням виборів було б суспільно незрозумілим.
Експертка повідомила, що триває робота в робочих групах над підготовкою законодавства щодо перших повоєнних виборів. Водночас існує домовленість про необхідність збереження щонайменше піврічного періоду від завершення воєнного стану до початку виборчої кампанії. Вона додала, що чим детальнішими стають дискусії щодо норм, тим очевидніше, що навіть такий термін може бути надто оптимістичним.
"12 лютого збереться наступна велика парламентська група, щоб заслухати напрацювання 7 підгруп, які за місяць провели 32 засідання (включно з двома запланованими на сьогодні) та очевидно, що будуть потребувати продовження роботи, особливо в сфері медіа, агітації, боротьби з російським втручанням", – пояснила Айвазовська.
На думку активістки, нині впарламенті точно немає голосів зараз ні за що і після напрацювання юридичної рамки у формі законопроекту, доведеться ще пройти не одну зустріч з фракціями та групами, де почнуть діяти и вмикатись інші інтереси: крім політичних - поточні життєві (санкції, розслідування тощо). За її оцінкою, цей процес може бути складним і тривалим, оскільки вже немає правлячої коаліції, здатної самостійно ухвалювати рішення. (PAP)
Опрац. Ihor Usatenko
iua/
