Веймарський трикутник без імпульсу: Польща, Франція та Німеччина обмежуються деклараціями
На тлі війни в Україні та невизначеності щодо підтримки США в Європі Веймарський трикутник знову обмежується переважно політичними деклараціями Берліна, Парижа та Варшави. Водночас формат залишається малодинамічним і без реальних ініціатив, зазначила заступниця директора Німецького інституту польських справ Аґнєшка Лада-Конефал.
Восени з'явилися деякі ознаки того, що Веймарський трикутник, формат співпраці між Польщею, Німеччиною та Францією, повертається до дипломатичного обігу. У вересні міністри закордонних справ трьох країн Радослав Сікорський, Йоганн Вадефуль і Жан-Ноель Барро зустрілися в Бельведері. Вони підтвердили військову та політичну підтримку України, наголосивши, що російські провокації свідчать не про готовність до миру, а про прагнення Росії до подальшої конфронтації із Заходом.
Особливо виразно прозвучали слова очільника німецького дипломатичного відомства, який говорив про необхідність відкриття "нового розділу" у Веймарському трикутнику, особливо в контексті ескалації дій Росії. Таке формулювання вписується в дедалі частіше повторювану тезу про те, що в умовах ослаблення присутності США в Європі континент повинен брати на себе більшу відповідальність за власну безпеку.
Однак, як підкреслила в розмові з PAP Аґнєшка Лада-Конефал з Німецького інституту польських справ, попри такі сигнали, Веймарський трикутник "наразі не є особливо динамічним форматом співпраці".
"Деякі контакти все ж існують, про що свідчить вереснева зустріч міністрів закордонних справ Польщі, Німеччини та Франції. Однак це, безумовно, не інтенсивний механізм співпраці, який би втілювався у численні спільні та визнані ініціативи", – оцінила експертка, додавши, що 2024 рік також не приніс суттєвих змін у цьому сенсі.
Про реактивацію формату оголосив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Зміцнення відносин з Польщею та відродження Веймарського трикутника було включено до пріоритетів урядової коаліції християнських демократів (ХДС/ХСС) та соціал-демократів (СДПН). У травні Мерц виконав свою передвиборчу обіцянку, обравши Париж і Варшаву першими пунктами закордонних візитів після вступу на посаду. Однак виникає питання, чи слідують за деклараціями про зміцнення формату реальні дії. На думку Лади-Конефал, ця проблема не є новою.
"На рівні декларацій про готовність до співпраці регулярно лунають заяви, які викликають надії, але згодом не реалізуються. Це явище повторюється протягом багатьох років", - зазначає вона.
Однією з головних причин цього, на її думку, є відсутність постійної інституційної інфраструктури навколо Веймарського трикутника, яка б стежила за регулярністю зустрічей, виконанням домовленостей і мотивувала до спільних дій.
Крім того, всі три країни наразі сильно заклопотані внутрішньополітичними проблемами. "Вони частіше “гасять поточні пожежі”, ніж виступають з новими міжнародними ініціативами", – зазначила Лада-Конефал.
Політик ХДС та експерт з питань оборони Родеріх Кізеветтер критично оцінив стан Веймарського трикутника. Він зізнався, що вітав заяви канцлера Мерца про відродження Веймарського трикутника, але, як зазначив, "за ними нічого не послідувало". Лада Конефал звернула увагу на ширший контекст.
"Загальний інтерес до зовнішньої політики, що розуміється як поглиблення співпраці з іншими країнами, здається, сьогодні менший, ніж раніше, хоча об'єктивні потреби є набагато більшими, наприклад, у контексті війни в Україні та європейської безпеки", – зазначила вона.
На думку експертки, співпраця по лінії Польща-Німеччина-Франція була б особливо необхідною у цих сферах, тим більше, що "три країни повинні регулярно консультуватися між собою і вживати спільних заходів".
Заступниця керівника Німецького інституту польських справ зазначила, що труднощі у співпраці тривають роками і пов'язані з накладанням різних факторів.
"У багатьох сферах бракує чітких спільних тристоронніх інтересів. Наприклад, в енергетичній політиці Польща і Франція роблять ставку на ядерну енергетику, тоді як Німеччина відійшла від неї. У сфері безпеки Німеччина співпрацює і з Польщею, і з Францією, що могло б навіть сприяти посиленню тристоронньої співпраці. На практиці, однак, важливу роль відіграють лобі національних оборонних галузей, які зацікавлені не в поглибленні співпраці, а в максимізації національних вигод", – зазначила Лада-Конефал.
Експертка не має особливо оптимістичного бачення щодо майбутнього Веймарського трикутника у наступному році. Втім, вона зазначає, що Польща, Німеччина і Франція регулярно співпрацюють у ширших форматах, передусім у рамках Європейського Союзу, а також у розширених угодах щодо України та європейської безпеки.
"Проте, варто прагнути до того, щоб контакти на рівні Веймарського трикутника були більш регулярними, постійними і систематично зміцнювалися", – підсумувала співрозмовниця PAP.
Веймарський трикутник був створений у 1991 році як формат для сприяння політичному, економічному та військовому діалогу та європейській інтеграції. Протягом багатьох років він відігравав важливу роль, серед іншого, у вступі Польщі до ЄС, але в останнє десятиліття його активність явно ослабла.
З Берліна Iwona Weidmann (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
