Віцепрезидент Польсько-української господарчої палати: спершу відбудова України, потім інвестиції
Час для масштабних інвестицій в Україну настане після відновлення її інфраструктури, передусім енергетичної, заявив Польському агентству преси віцепрезидент Польсько-української господарчої палати (PUIG) Даріуш Шимчиха. На його думку, після війни польський бізнес матиме хороші стартові позиції.
"Цьогорічна зима – це другий найгірший період повномасштабної війни. Першим був її початок, коли українська армія вела запеклі маневрені бої, спливли на поверхню російські злочини в Бучі та Ірпені, а люди масово тікали до країн Європейського Союзу. Сьогодні маємо нове явище, безпрецедентне в історії попередніх воєн, а саме – російські атаки на українську енергетику. Росіяни цілеспрямовано знищують ресурси для виробництва тепла та електроенергії, руйнують можливості видобутку та зберігання газу. Так вони хочуть заморозити український народ і позбавити його волі до боротьби", – заявив Шимчиха.
Віцепрезидент PUIG зазначив, що, попри частіші відключення електроенергії, українська економіка продовжує працювати, зокрема завдяки тому, що підприємства, особливо середні та малі, мають власні газові або рідкопаливні генератори.
"Однак використання такої енергії підвищує виробничі витрати і негативно впливає на кінцевий результат. Тому початок року для української економіки є нижчим за очікування. Це також проявляється у нижчих податкових надходженнях до бюджету", – зазначив він.
За словами Шимчихи, українська держава лише отримує перспективу бюджетної та військової безпеки завдяки кредиту ЄС у розмірі 90 млрд євро на 2026-2027 роки, з яких 60 млрд мають піти на закупівлі, пов'язані з оборонними потребами, а 30 мільярдів – на підтримку державного бюджету.
"У нинішніх умовах атак дронів і ракет, перебоїв з енергопостачанням, декларувати початок інвестицій в Україну може бути передчасним, і багато що також залежить від локації та масштабу. Я намагаюся відкрито говорити, що потрібно мати плани і фінансування, але також потрібно думати про ризики. (…) Час для великих інвестицій настане після відновлення енергетичної, залізничної та дорожньої інфраструктури в Україні, а до цього – підтримка спроможності України у сфері протиповітряної оборони. У цьому Україні потрібно допомогти", - зазначив він.
За словами віцепрезидента PUIG, польський бізнес матиме хорошу "стартову позицію" в Україні, оскільки як державні, так і приватні інвестори не призупинили тут свою діяльність після початку повномасштабної війни.
"Сьогодні “Кредобанк”, що входить до групи PKO Bank Polski, є одним із системно важливих банків для безпеки України. Попри знищення фізичних активів компаній, Barlinek і Fakro продовжують працювати в Україні. Я міг би назвати багато польських компаній, які з'явилися в Україні задовго до війни і не закрилися після її початку. Вони здійснюють виробництво чи надають послуги, сплачують податки, керуються принципами корпоративної соціальної відповідальності, допомагають не лише своїм працівникам, але й сім'ям працівників, які перебувають у Збройних силах України. Ми показали, що Польща є солідарним і відповідальним партнером", – підкреслив Шимчиха.
Він також зазначив, що Польща відіграє все більш важливу роль як постачальник енергоресурсів для України.
"Минулого року компанія Orlen поставила в Україну понад 600 млн кубометрів природного газу, законтрактованого в США. Цього року вона відправить вже понад мільярд кубометрів. Polskie Sieci Elektroenergetyczne відіграють важливу роль у балансуванні та задоволенні поточних енергетичних потреб України", – зазначив Шимчиха.
Він нагадав, що Банк крайового господарства (BGK) буде одним з трьох європейських операторів у програмі ЄС Ukraine Facility, яка має на меті допомогти Україні зберегти фінансову стабільність, відновити економіку та модернізувати країну.
"Я знаю, що в BGK вже оцінюють різні проекти для потенційних інвестицій, розмовляють з підприємцями з Польщі та України. Однак умовою для їх запуску є елементарне відчуття безпеки, якого сьогодні бракує. Ми також довго чекаємо на схвалення чиновників з Єврокомісії, щоб підписати угоду з BGK для реалізації. Відверто кажучи, мені огидна повільність Комісії в цьому питанні", – сказав віцепрезидент Польсько-української господарчої палати.
Він прокоментував вибір Ґданська як місця проведення цьогорічної Конференції з відновлення України. На його думку, це значною мірою заслуга прем'єр-міністра Дональда Туска та президента Ради співпраці з Україною Павла Коваля.
"Під час конференції у 2025 р. про це говорили прем'єр-міністр Дональд Туск і президент Володимир Зеленський, на якій був присутній Павел Коваль. Польща повинна була продемонструвати G7 (до якої входять демократичні країни з найбільшими економіками), яка є одним з ініціаторів конференції, цінність допомоги, яку ми надали Україні. Ми показали і це, і політичну волю провести конференцію. І добре, що нам це вдалося", – сказав Шимчиха.
Він також звернув увагу на обсяги польсько-українського товарообігу.
"Дані за минулий рік ще остаточно не підраховані, але за попередніми оцінками вони становитимуть від 15 до 17 млрд доларів. Навіть якщо не враховувати військові поставки, зростання оборотів між 2021 і 2025 роками склало 30%. Польща є, поряд із Китаєм, одним із найбільших торгівельних партнерів України та забезпечує понад 30% торгівельних оборотів ЄС із цією країною. Важливо, що в цьому торгівельному обміні ми маємо 7–8 мільярдів доларів позитивного сальдо", – повідомив Шимчиха.
(PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
