Вища палата контролю: Польща забезпечила українським дітям-біженцям доступ до освіти
Польща забезпечила дітям-біженцям з України, які прибули після початку повномасштабного вторгнення Росії, належні правові, організаційні та фінансові умови для реалізації права на освіту. Водночас на початковому етапі влада не мала повної інформації про кількість українських дітей, які продовжували навчатися дистанційно в українській системі освіти, йдеться у звіті Вищої палати контролю Польщі (NIK).
Перевірка Вищої палати контролю Польщі охопила Міністерство національної освіти, чотири кураторії освіти – у Познані, Ряшеві, Варшаві та Вроцлаві, п’ять органів місцевого самоврядування та 12 шкіл, що перебувають у їхньому підпорядкуванні (шість початкових і шість середніх). Аудит стосувався періоду з 1 січня 2022 року до 31 липня 2025 року.
До початку повномасштабної війни, за даними Системи освітньої інформації станом на 30 вересня 2021 року, у польських школах навчалося майже 73 тисячі учнів з України. Після агресії Росії ця кількість різко зросла. За даними Міністерства освіти, на кінець вересня 2022 року в польській системі освіти вже навчалося понад 152 тис. дітей та молоді з України, а рік потому – понад 146,8 тис.
Інспектори Вищої палати контролю встановили, що спочатку держава не мала у своєму розпорядженні повних та узгоджених даних щодо кількості українських дітей, які виконували обов’язок відвідування школи та обов’язок навчання дистанційно в українській системі освіти.
Суттєва зміна відбулася після 1 вересня 2024 року, коли українські діти були зобов’язані виконувати обов’язок шкільного навчання та обов’язок навчання в польській системі освіти. Водночас право на виплату дотації 800+ було пов’язано з виконанням обов’язку шкільного навчання.
Згідно з даними, наведеними в інформації про результати перевірки після впровадження цих рішень, кількість учнів з України в польських школах збільшилася приблизно на 13 тис. Обмеження виплати допомоги 800+ особам, які не відповідають законодавчим умовам, призвело до скорочення державних витрат на понад 101 млн злотих.
Станом на 1 вересня 2024 року обов’язкову освіту в Польщі здобували 160,2 тис. учнів з України, які підлягають шкільному обов’язку. Це на понад 9% більше, ніж у 2023 році.
Вища палата контролю нагадала, що на виконання додаткових завдань у сфері освіти, пов’язаних з навчанням дітей з України, органи місцевого самоврядування отримували кошти з Фонду допомоги. Загальні витрати на освіту українських дітей з 2022 року до 31 березня 2025 року склали понад 7,8 млрд злотих. У рамках цієї суми, нарахованої та перерахованої до органів місцевого самоврядування у 2022–2025 роках (до 31 березня), було враховано витрати на додаткові завдання. Найбільше коштів було витрачено у 2023 та 2024 роках – понад 2,6 млрд злотих у кожному році.
У 2022–2024 роках дітям та підліткам-біженцям з України надавали матеріальну допомогу у вигляді шкільних стипендій та одноразових шкільних виплат. Також було забезпечено фінансування на закупівлю підручників, навчальних і робочих матеріалів для учнів початкових шкіл. Усі органи місцевого самоврядування, охоплені перевіркою, організували підвезення українських учнів-біженців до шкіл.
У палаті зазначили, що у відповідь на потреби, пов’язані з припливом населення з України, було запроваджено низку заходів, які дають змогу швидко забезпечити дітей та підлітків навчанням. Зокрема, було дозволено створювати в школах для учнів з України підготовчі класи, організовувати додаткові безкоштовні заняття з польської мови та збільшувати ліміти чисельності шкільних класів. З метою інтеграції українських учнів у шкільне середовище їм було забезпечено допомогу з боку осіб, які володіють українською мовою, та міжкультурних асистентів. Крім того, школи організовували додаткову психолого-педагогічну підтримку, інтеграційні заняття та заходи, що сприяють адаптації учнів з міграційним досвідом. Як зазначено у звіті, у жодній із перевірених шкіл не було виявлено випадків відмови у прийнятті до школи учня-біженця з України.
Водночас перевірка показала, що заклади, які реалізують право на навчання дітей з України в польських школах, стикалися з організаційними проблемами. У частині перевірених шкіл не дотримувалися порядку зарахування учнів з України до шкільних класів, неправильно проводилися додаткові заняття з польської мови через недотримання необхідної тижневої кількості цих занять, або неправильно організовувалося навчання у підготовчих класах.
На думку NIK, необхідно й надалі вдосконалювати механізми, які Міністерство національної освіти використовує для моніторингу виконання шкільного обов’язку та обов’язку навчання учнями-біженцями з України, а також краще враховувати їхні освітні потреби, зокрема в частині психологічної та педагогічної підтримки й вивчення польської мови.
Крім того, Вища палата контролю звертає увагу, що динамічне зростання кількості учнів з України в польських школах вимагає як від місцевих органів влади, так і від директорів шкіл підтримки вчителів у їхньому професійному вдосконаленні в роботі з іноземними учнями. NIK звертається до директорів шкіл та органів влади, зокрема, з проханням направляти вчителів на навчання з викладання польської мови як іноземної. (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
