Як волонтерство в Repair Together стає стилем життя та дає можливість триматись здорового глузду під час війни
Наша ключова мета – це творення спільноти і активізація небайдужих груп населення. Людина прагне знайти своє середовище, однодумців, тих, на кого можна покластись, хто підтримує та дає сенс в житті. І волонтерство – це те, що дає їй цих людей і цей сенс. Зрозуміло, що зараз ми всі живемо складний психологічний період, вчимося вивозити війну. В нашій спільноті можна віднайти зміст, щоб залишатися при здоровому глузді попри все - розповідає Олександра Даруга в інтерв'ю PAP.
«Repair Together – це організація, яка робить волонтерство цікавим досвідом, який хочеться повторити знову і знову. Ми об'єднуємо довкола себе людей: проактивних, небайдужих, цікавих, які, можливо, в інших обставинах без нас ніколи в житті б не зустрілись, або не заговорили один до одного. Ми робимо так, щоб їм хотілось волонтерити, щоб це стало невід'ємною частиною їх життя», - зазначає Олександра.
Організація була заснована в квітні 2022 року, після деокупації Чернігівської області, де волонтери розпочали свою діяльність з толок. Спочатку розбирали завали та все, що після себе залишив «руський мір». За кілька місяців до прибирання завалів додалась і відбудова, а в 2024 році всі толоки Repair Together стали будівельними.
В 2023 році цеглу, яка попри руйнацію будинку лишилась в хорошому стані, почали відкладати, а потім використовувати повторно для будівлі нових будинків, на тих же місцях, де їх зруйнували. Після того, як будинки були прибрані під фундамент, організація розпочала новий етап толок – будівництво.
Прибирання у форматі «Толок» відбувалися майже кожних вихідних. Багато волонтерів Repair Together брали літні відпустки, щоб потрапити в будівельний табір.
«Минулого літа до цього формату додався також інбут - інтернаціональний будівельний табір. Щоб покращити свою будівельну діяльність, а також залучити іноземців, яким було не ергономічно приїжджати в Україну лише на два дні, щоб попрацювати на толоці. Люди жили там 24/7 протягом чотирьох місяців з липня по листопад. До нас приїхало більше 900 волонтерів, з них представники 26 країн, в тому числі і з Польщі. Протягом цих чотирьох місяців нам вдалося з нуля почати будувати 10 будинків. Загалом станом на зараз організація зводить 16 будинків, всі вони на різних етапах готовності» - ділиться Олександра.
Цього літа організація планує другий сезон будівельного табору і дуже сподівається, що знайде на це кошти.
Окремий напрямок роботи – це культурна діяльність на заходах Repair Together. «Волонтерство і важка фізична праця доволі органічно поєднуються з активним відпочинком та культурними подіями. Я думаю, що в цьому і є секрет відданості наших волонтерів. Це те, як ми робимо для них волонтерство цікавим досвідом. Коли ти втомився і відчуваєш, що виклався на повну, і окрім вдячності від жителів Чернігівщини, отримуєш ще й культурне задоволення і якісно проведений час» - розповідає Олександра.
«Це сучасні українські виконавці різних жанрів, театральні колективи, які приїжджали в Лукашівку і грали для наших волонтерів в ангарі вистави. Напрямок нашої роботи - створювати такий культурний досвід. Ми привозимо актуальний культурний продукт в українське село, яке спустошила російська окупація, і бачимо, що відновлюються не лише будинки, а і буквально – життя» - зазначає волонтерка.
Важливою темою для організації є права людини та толерантність. «Ми намагаємося в своїй діяльності торкатись цих питань. Зокрема, проєкт «Велике Дівництво» — він про те, що жінка може будувати так само, як і чоловік. Спочатку ми зіткнулись з сексизмом, як з боку місцевих жителів в Лукашівці, так і з боку здавалося б таких прокачаних київських хіпстерів, які були нашими волонтерами. Ніхто не сприймав жінку на будівельному об'єкті, як рівноцінного побратима будівельника, не хотіли відволікатись на те, щоб щось пояснювати, або не хотіли довіряти складні задачі. Все це дуже сильно дратувало двох співзасновниць організації і так в них з'явилася ідея проєкту «Великого Дівництва» - ділиться Олександра.
«Відбудова потрібна людям, які залишилися без дому, без нічого. Коли співзасновники організації приїхали в Чернігівську область в квітні 22-го, їх вразило те, що вони побачили. Люди жили буквально в сараях або в підвалах. Все їх життя, побут, робота, все було сконцентровано в їхньому будинку та господарстві, які знищили росіяни. Ці люди втратили дещо більше, ніж просто будинок. Я думаю, що якщо у Києві розбомблять мою квартиру я втрачу не так багато, як втратили ці люди в своїх приватних помешканнях в яких вони прожили більш ніж 50 років. Тому відбудова потрібна їм, і якомога швидше» - розповідає волонтерка.
«Весною 2023 року були оприлюднені статистичні дані щодо проведених Україною відновлювальних робіт. Вони показують, що, на жаль, приватний сільський сектор – це та категорія відбудови, яку держава зараз практично неспроможна покрити. Тому важливо те, що ми вже робимо це, не чекаючи на завершення війни чи просто “більш сприятливий момент”. Так, ми працюємо повільніше за професійних будівельників, але ми це робимо вже, не чекаючи на виділення великих коштів. Тому що життя триває зараз» - зазначає Олександра.
«Ми бачимо для себе широкий спектр можливостей, куди можна застосовувати силу наших волонтерів і плануємо в майбутньому розширювати спектр волонтерства. Проте мета в нас залишається такою ж - об'єднувати людей, допомагати їм, будувати спільноту, яка допомагає комусь і тим самим допомагає собі» - підсумовує Олександра.
З Лукашівки Iryna Hirnyk
