З 1 травня набирає чинності торгова угода між ЄС і МЕРКОСУР
З 1 травня цього року тимчасово застосовуватиметься торгова угода між ЄС і країнами південноамериканського блоку МЕРКОСУР. Таке рішення ухвалила Європейська комісія, попри спротив фермерів з багатьох європейських країн і оскарження угоди Європейським парламентом до Суду справедливості ЄС. Найбільші загрози для польського сільського господарства стосуються секторів птиці та яловичини.
Набрання чинності угодою означає скасування мит і торговельних бар’єрів. Угода передбачає скасування 92 проц. мит у ЄС на імпортовані товари з МЕРКОСУР, а на решту більш чутливих продуктів – впродовж перехідних періодів, які триватимуть до 10 років. Натомість країни МЕРКОСУР (Аргентина, Бразилія, Паргвай, Уругвай, а також ряд асоційованих членів) знизять, у багатьох випадках визнані загороджувальними, мита на європейські промислові товари, зокрема автомобілі.
З 1 травня цього року стане можливим ввезення до ЄС таких продуктів, як яловичина, птиця, молочна продукція, цукор і етанол за значно нижчими митними ставками. Однак поідомляється, що таке зниження стосуватиметься лише визначених в угоді квот.
Угоду між ЄС і країнами МЕРКОСУР, що охоплює дві частини – угоду про партнерство та тимчасову торгову угоду, було підписано 17 січня. Згоду на це 9 січня надала більшість представників Ради ЄС, попри спротив Польщі, Франції, Ірландії, Угорщини та Австрії.
21 січня цього року Європейський парламент ухвалив рішення звернутися до Суду справедливості Європейського Союзу з питанням щодо відповідності угоди МЕРКОСУР праву ЄС. Попри це Європейська комісія 23 березня 2026 р. оголосила про тимчасове застосування угоди з 1 травня 2026 р. Водночас угода про партнерство ще має бути ратифікована всіма державами-членами ЄС.
Кілька днів тому міністр сільського господарства Стефан Краєвський заявив, що польський уряд подасть скаргу до Суду справедливості ЄС на угоду, укладену між Європейським Союзом і країнами МЕРКОСУР.
З 1 травня цього року також діятиме так звана захисна умова угоди, що має стати відповіддю на побоювання фермерів, які прогнозують надмірний наплив продукції з МЕРКОСУР до ЄС. Вона запускатиметься, якщо ціни на певний продукт у ЄС через імпорт із цих країн знизяться на 5 проц. У такому разі можливе підвищення мит на цей продукт або навіть заборона його ввезення до ЄС.
У квітні ЄС видав регламент, який зобов’язує Європейську комісію здійснювати постійний моніторинг імпорту чутливих сільськогосподарських продуктів із країн МЕРКОСУР і представляти з цього питання звіт щонайменше кожні 6 місяців.
За даними міністерства сільського господарства, найбільші потенційні загрози, пов’язані з угодою ЄС-МЕРКОСУР для польського аграрного сектору, стосуються передусім сектору яловичини та м’яса птиці. Йдеться про можливий негативний непрямий вплив угоди, який полягає у витісненні польського експорту з ринків інших держав-членів ЄС додатковими обсягами імпорту з країн МЕРКОСУР на преференційних умовах.
Нагадаємо, наразі понад 80 проц. польської яловичини і понад 70 проц. м’яса птиці продається на ринку ЄС.
Крім того – як зазначає відомство – з огляду на значний імпорт до Польщі та ЄС необробленого тютюну з країн МЕРКОСУР уже за нинішніх тарифних умов слід очікувати можливого зростання імпорту тютюну безпосередньо до Польщі.
На думку міністерства, загрози для інших секторів сільського господарства є меншими. У секторі цукру передбачена угодою лібералізація стосується лише сирого тростинного цукру для рафінування – білий рафінований цукор виключено з лібералізації.
Щодо тарифної квоти на свинину в кінцевому обсязі (після 6 років) 25 тис. тонн, нині, з огляду на правила ЄС щодо безпеки харчових продуктів, свинина з країн МЕРКОСУР не допускається на ринок ЄС. Тож ці поступки наразі не мають практичного значення.
У зерновому секторі пшениця виключена з лібералізації, а у випадку кукурудзи ставка мита ЄС на імпорт кукурудзи з усіх країн світу (крім Росії та Білорусі) нині становить 0 проц.
За даними міністерства, набрання чинності угодою не спричинить змін у доступі до ринку ЄС соєвого шроту чи соняшнику, оскільки нині ставка мита на імпорт цих продуктів становить 0 проц. Польща імпортує близько 2,5-3 млн тонн соєвого шроту.
"Оцінюючи потенційні вигоди від угоди, можливості зростання польського експорту агропродовольчих товарів до країн МЕРКОСУР після набрання нею чинності видаються обмеженими. Через отримані преференції доступу до ринків країн МЕРКОСУР можливі вигоди можуть стосуватися насамперед польського експорту молочної продукції. (...) Польща також намагається отримати доступ до бразильського ринку для експорту, зокрема яблук", – йдеться в інформації міністерства, представленій на засіданні підкомісії Сейму з питань безпеки харчових продуктів.
Побоювання щодо набрання чинності угодою з МЕРКОСУР висловлюють аграрні організації. Найбільшу загрозу для галузі бачать виробники яловичини та птиці. Інші галузі побоюються напливу дешевшої продукції до ЄС і дестабілізації ринку, тим більше – як зазначають аграрії – угода з МЕРКОСУР не є єдиною, яку Європейська комісія уклала останнім часом, відкриваючи ринок для безмитного імпорту з третіх країн.
"Угода є величезною загрозою для сектору яловичини, нині на ринку спостерігається "турбулентність", ціни падають, імпортери не купують м’ясо, очікуючи, що станеться після набрання угодою чинності", – заявив у четвер PAP віцепрезидент Польської платформи сталого виробництва яловичини Яцек Заржецький.
Заржецький підкреслив, що до кінця невідомо, як виглядатимуть посилені перевірки продукції, анонсовані Європейською комісією. Він зауважив, що Бразилія є найбільшим експортером яловичини і вже кілька років має проблеми з ветеринарним контролем. Контроль здійснюється не "на місці", а дистанційно на основі аналізу ризиків, що викликає побоювання щодо безпеки харчових продуктів. Європейська комісія не вважає це проблемою – пояснив він.
Як він зазначив, останнім часом у імпортованому м’ясі виявляли заборонені речовини, і ця ситуація повторюватиметься зі збільшенням кількості перевірок.
"Найбільшими імпортерами яловичини з Південної Америки є Нідерланди і Німеччина, і саме в цих країнах передусім мають проводитися перевірки", – підкреслив він.
Натомість птахівнича галузь скептично ставиться до захисних клауз, побоюючись, що вони не зможуть запобігти дестабілізації ринку. За словами голови Національної ради птахівництва Даріуша Гощинського, попередній досвід співпраці з Європейською комісією (зокрема у торгівлі з Україною) у впровадженні захисних механізмів є негативним. Він додав, що наразі важко передбачити, як угода вплине на ринок у 2026 р., адже ще тривають переговори щодо квот.
Найбільші побоювання галузі пов’язані з витісненням польської продукції з ринку ЄС, тим більше що немає гарантій дотримання в країнах МЕРКОСУР вимог, які діють у ЄС. Польща є третім за величиною експортером м’яса птиці у світі, і більшість продукції постачається на ринок ЄС. Минулого року галузь експортувала 2 млн тонн цього м’яса.
Міністр Краєвський кілька днів тому повідомив про підготовку міністерством регламенту щодо захисту споживачів від продуктів, які містять залишки речовин, заборонених у ЄС. Проєкт створюється у співпраці міністерства сільського господарства і розвитку села з міністерством охорони здоров’я – підкреслив він.
За даними міністерства, у 2025 р. Польща експортувала до країн МЕРКОСУР агропродовольчі товари на суму близько 83,9 млн євро (що становило лише близько 0,14 проц. загального експорту), натомість імпортувала продукцію на суму 1 713,2 млн євро (понад 4,4 проц. загального імпорту таких товарів до Польщі).
У 2025 р. Польща експортувала до країн МЕРКОСУР переважно солод, хлібобулочні вироби та кондитерську випічку (вафлі, печиво), шоколад і продукти з какао, а також кондитерські вироби. В імпорті з країн МЕРКОСУР домінували соєвий шрот, кава, необроблений тютюн, арахіс і апельсиновий сік.
Опрац. Ihor Usatenko iua/
