Заступник міністра закордонних справ України: Росія вважає міцні зв’язки Польщі та України загрозою для себе
Росія розглядає тісні зв’язки між Україною та Польщею як загрозу та усвідомлює, що не може допустити сталого порозуміння між нашими країнами. Про це в інтерв’ю PAP заявив заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко. Він підкреслив важливість оборонної співпраці, а також спільної боротьби з дезінформацією та диверсіями, а також анонсував відновлення роботи Польсько-Українського форуму істориків.
Заступник міністра закордонних справ України, який перебував у Варшаві з офіційним візитом, зазначив, що уряд у Києві шанує і вважає дуже важливим мирні ініціативи США та інших союзників України, спрямовані на підготовку документа, що мав би забезпечити тривалий і справедливий мир.
"Україна очікує, що зусилля партнерів могли б забезпечити підготовку такого документу, який би в першу чергу задовільняв Україну та її народ, який заплатив найвищу ціну в боротьбі з російським злом", – наголосив Міщенко.
"Ми менше всього виходимо з того, що обстоює Росія, ми розуміємо, що росіяни ніколи не підуть на ті умови, які будуть важливими для України, але для цього і є міжнародна коаліція, яка діє в підтримку України", – додав він.
За словами урядовця, триваючі консультації щодо американської пропозиції мирного плану загалом є нормальним переговорним процесом, у якому початкові положення згодом уточнюються та допрацьовуються задля того, щоб документ став більш прийнятним для України та її партнерів.
При цьому Міщенко підкреслив, що вимоги щодо відмови від окупованих територій, обмеження чисельності Збройних сил України чи обмеження суверенного права України самостійно вирішувати питання військових та політичних союзів, до яких прагне Київ, є для нього абсолютно неприйнятними.
"Крім того, Україна не погодиться з жодними спробами оминути питання відповідальності Росії за злочини проти цивільного мирного населення та збитків завданих українській державі", – наголосив заступник міністра.
Міщенко також торкнувся теми українсько-польської співпраці у сфері ексгумації жертв взаємних історичних конфліктів середини сорокових років минулого століття, видачі дозволів на пошукові роботи та вшанування пам’яті жертв Волинської трагедії.
На його думку, процес є конструктивним, що дозволяє поступово вирішувати складні питання та вибудовувати мости взаємної довіри. Він нагадав, що за останній рік взяв участь у декількох спільних церемоніях, зокрема, у Пужниках і Мостиськах в Україні, згадав про завершення першого етапу пошуків української дослідницької експедиції в Юречковій на Підкарпатті та звернув увагу на підготовку наступних пошуково-ексгумаційних робіт в Углах на Рівненщині та Гуті Пеняцькій на Львівщині.
"Це доказ того, що Україна послідовно демонструє готовність розв’язувати питання, чутливі для польської громадської думки", – наголосив дипломат.
Коментуючи оцінки представників Інституту національної пам’яті Польщі, щодо того, що "до прориву в питанні ексгумацій іще далеко", Міщенко нагадав, що офіційним каналом співпраці є міждержавна робоча група, співголовою якої з польської сторони є урядовий уповноважений з питань відбудови України в Польщі Павел Коваль. Він зазначив, що представники цієї групи висловлювали задоволення темпом і перебігом пошукових робіт, ексгумацій та організації вшанувань.
"Чи можна робити це швидше? Гадаю, так, і ми до цього прагнемо. Якщо обставини дозволятимуть, ми готові цьому сприяти. Втім, слід пам’ятати, що все відбувається в умовах війни", – підкреслив заступник міністра, додавши, що всі дії мають проводитися відповідно до процедур і за участю фахівців обох сторін.
Нагадаємо, у середині листопада цього року заступник голови ІНП Кароль Полейовський, кандидатуру якого на очльника установи не підтримав Сейм, заявив, що до прориву в питанні пошуку й ексгумації останків поляків в Україні "ще дуже далеко". Він додав, що Польща прагне системного рішення щодо погодження таких робіт.
"Заяви, які перебувають в українських установах і підготовлені Інститутом національної пам’яті, готові. Їх потрібно лише затвердити", – зазначив тоді польский історик.
Відповідаючи на запитання PAP про конкретні дії щодо історичного діалогу, Міщенко анонсував відновлення роботи Польсько-Українського форуму істориків.
"Такий форум вже існував раніше і був справжньою платформою порозуміння, але з певних причин протягом останніх десяти років він не функціонував. За цей час ті питання і травми, які, як нам здавалося, вдалося частково закрити за допомогою формули "прощаємо і просимо прощення", а також прогрес, досягнутий завдяки зусиллям президентів обох країн, були нівельовані", – заявив Міщенко.
На його думку, відсутність цієї та подібниї інституцій, що займаються пошуком об’єктивної історичної правди з наукової точки зору, призводить до того, що "утворений вакуум" заповнюється емоційною та маніпулятивною публіцистикою і інсинуаціями "тих, хто хоче заробити на цьому політичний капітал".
"Тому ми виступаємо за підтримку академічного діалогу між істориками. Разом із нашими партнерами ми хочемо організувати велику наукову конференцію в травні наступного року, щоб дослідники могли спокійно поговорити про те, як усе було насправді, про історичну пам’ять, а не звинувачувати чи виправдовувати", – наголосив заступник міністра, зауваживши, що це, не означає, що "особи з Армії Крайової, УПА, чи Батальйонів хлопських, які чинили злочини проти мирного населення, жінок і дітей, не повинні бути названі поіменно".
На цьому тлі він окремо наголосив на стратегічному значенні українсько-польських відносин та ролі Росії в протидії розбудови цих відносин.
На його переконання, Росія добре усвідомлює, що міцні зв’язки України та Польщі є запорукою спільних перемог обох країн.
"Як це було навесні 1920 року, коли українсько-польські сили звільнили Київ (від наступу Червоної армії – PAP), і як було в 2022 році (коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну – PAP). Тому сьогодні Росія стратегічно бачить союз України та Польщі як серйозну загрозу і не може допустити сталого порозуміння між нашими державами", – сказав він.
Міщенко підкреслив, що значна частина негативних наративів у медіа та соцмережах може бути спричинена цілеспрямованими діями Росії, яка, за його словами, прагне використовувати як трагічне спільне минуле України та Польщі, так і сучасні лінії напруги в суспільстві, аби послабити міжнародну єдність та солідарність.
"Антиукраїнська пропаганда в інтернеті, поширення фейків і пошуки саме українців для здійснення диверсій – це все елементи гібридної агресії Росії проти нас усіх. Росіяни прекрасно розуміють, які питання є дражливими, і намагаються підірвати довіру польського суспільства до українців, просуваючи наративи на кшталт "ось ви підтримуєте українців, а подивіться, які вони (…), які вони невдячні, або на яких розкішних авто вони їздять", – пояснив він.
"У кожного народу є як свої герої, так і свої негідники. На жаль, і серед українців є люди, які вирішують чинити злочини, повіривши російським обіцянкам. Проте подивіться на наших солдатів, які воюють на сході, на звичайних людей, які працюють пліч-о-пліч із вами в польських компаніях, роблячи свій значний внесок у розвиток Польщі", – підкреслив Міщенко, відзначивши, що таких позитивних прикладів незрівнянно більше.
Високпосадовець висловив вдячність польським спецслужбам за те, що вони, за його словами, не піддаються російським провокаціям і вибудовують довірливі партнерські відносини з українськими колегами. За його словами, це дає змогу швидко встановлювати осіб, причетних до злочинів у Польщі. Також він зазначив, що подібним чином стрімко розвивається двостороння співпраця в оборонному секторі.
"Одним із імпульсів до її поглиблення став візит (віцепрем’єра й міністра національної оборони Владіслава) Косіняка-Камиша до Києва 18 вересня цього року", – сказав Міщенко, звернувши увагу на особливу важливість співпраці в сфері дронових технологій.
На його думку, саме ракети та дрони, які Росія дуже швидко модернізує та удосконалює, становлять головну потенційну загрозу для Польщі з боку Кремля, що навряд чи зважиться на традиційний наземний напад. Він підкреслив, що недавні спроби дестабілізації в просторі НАТО та інциденти в Румунії й Молдові були тестом реакції союзників.
"Якщо реакція (на російські гібридні атаки – PAP) буде адекватною, агресор це врахує; якщо ж слабкою – неодмінно дозволить собі нові напади", – зазначив він.
"Для того, щоб не допустити, аби ці криваві досвіди стали реальністю й для інших країн, ми закликаємо партнерів сприймати наш досвід і й надалі підтримувати українську армію, адже це спільний фронт усієї Європи, всієї Європейської Союз", – підсумував Міщенко.
Коментуючи торгівельні стосунки поміж країнами заступник міністра наголосив на важливості взаємовигідної співпраці між країнами в економічній сфері і вкотре закликав керуватися спільними інтересами та холодними розрахунками, а не дезінформацією.
29 жовтня цього року була підписана нова торгівельна угода між Україною й ЄС. Ряд країни, серед яких Польща, а також Угорщина та Словаччина вирішили залишити свої національні ембарго на сільськогосподарську продукцію українську.
Міщенко нагадав, що Україна є асоційованим членом ЄС та отримала доступ до європейського ринку. При цьому він зазначив, що Київ з розумінням відноситься до пріоритетів польської сторони щодо зміцнення спільного кордону та протидії "окремим спробам зловживань" у транзиті та торгівлі товарами агропродовольчого сектора.
Даючи відповідь про ускладнення на контрольно-пропускних пунктах на українському державному кордоні після запровадження ЄС системи EES, Олександр Міщенко зазначив, що Україна зобов'язана виконувати норми ЄС. Однак він додав, що Міністерство закордонних справ, разом з Міністерством інфраструктури та державними прикордонною і митною службами "шукають розв'язань, аби не порушуючи обов’язкових правил, уникати зайвих труднощів".
З огляду на це в потягах за маршрутами Київ-Холм та Київ-Перемишль буде "запроваджено прикордонний митний контроль у дорозі, щоб транспорт оформлювали раніше й люди не стояли годинами на морозі біля кордону". (PAP)
Автор: Ihor Usatenko
iua/
